Оприлюднена свіжа інформація про підвищення податків відповідно до доопрацьованого урядового Законопроєкту. Що ж нового представлено у доопрацьованій редакції акту, а що лишилося без змін, - оглянемо далі.

Норми, що лишилися без змін:

  • Ставка військового збору буде піднята з 1,5% до 5%.
  • Впровадження авансових внесків для АЗС щомісячно.
  • Для ФОПів І та ІІ груп військовий збір складе 10% від мінімальної заробітної плати в Україні.
  • Для платників ІІІ групи єдиного податку військовий збір складе 1%.

Норми, які зазнали змін:

  • Встановлення ставки податку на прибуток для банків на рівні 50% станом на 2024 рік.
  • Встановлення нової ставки податку на прибуток для небанківських фінансових установ на рівні 25%.
  • Введення щомісячної звітності по Податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).
  • Видалення військового збору на предмети розкоші.

Збільшилося, зокрема, регуляторне навантаження на кредитні спілки, яке призводить до значних витрат кредитних спілок на регуляторний «комплаєнс»: управління пруденційними ризиками та комплаєнс, діяльність органів управління, фінансовий моніторинг, послуги для членів, програмне забезпечення.

Голова профільного комітету Данило Гетманцев заявив, що анонс нововведень є дещо передчасним і що положення законопроєкту ще обговорюються. Проте є всі шанси, що саме ці оприлюднені дані є достовірними.

Передумови

Станом на сьогодні дефіцит державного бюджету складає близько 500 млрд гривень. Очікується, що якщо в Парламенті не буде підтримано оновлений законопроєкт, вже у вересні можуть виникнути складнощі з військовими виплатами.

Як до даної ініціативи ставляться банки та фінансові установи?

Відношення банківського та небанківського фінансового секторів до підвищення податків вкрай негативне. Збільшилося регуляторне навантаження на кредитні спілки, яке призводить до значних витрат кредитних спілок на регуляторний «комплаєнс»: управління пруденційними ризиками та комплаєнс, діяльність органів управління, фінансовий моніторинг, послуги для членів, програмне забезпечення.

Відключити

Банки вже були готові до такого підвищення, оскільки ще в листопаді 2023 року Верховна Рада фактично вже суттєво підвищила ставку податку до 50 відсотків за 2023 рік

Представники банків та фінансових компаній застерігають, що підвищувати податки зараз не можна, адже це архітектурна річ і сьогодні ані громадяни, ані бізнес не готові до впровадження таких змін.

У Американській торговельній палаті в Україні переконані, що новий законопроєкт може суттєво дискримінувати тих платників податків, які сумлінно сплачують податки. Ба більше, нововведення можуть відкрити чимало можливостей для податкових шахраїв, тим самим даючи поштовх для розвитку тіньової економіки.

Проти підняття податків також виступає і спілка Diia.City United. Представники організації закликають уряд опрацювати інші джерела надходжень до бюджету та висловлюють занепокоєння небажаними наслідками ініціативи.

Вплив Законопроєкту

Очевидно, що підняття податків суттєво вплине практично на всі сфери життя. Зокрема уряд пропонує встановити військовий збір з деяких фінансових операцій. Список таких пропозицій був напрацьований ще в лютому 2024 року в рамках програми Міжнародного валютного фонду. Це дасть змогу знайти джерела доходів на рівні 0,5% від ВВП.

Відключити

Пропонується отримувати додатковий прибуток:

  • 30% від вартості ювелірних виробів.
  • 5% від вартості банківських металів.
  • 5% від доходу з продажу нерухомості фізичними особами.
  • 15% від вартості легкових автомобілів, придбаних юридичними та фізичними особами. Винятком є придбання автомобілів особами з інвалідністю.
  • 5% від тарифу за користування послугами мобільних операторів.

Серед пропозицій також є адміністрування таких податків:

  • Впровадження обов‘язкового проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей та готівки на вимогу контролюючих органів.
  • Під час інвентаризації контролюючі органи можуть мати право бути присутніми. У разі відмови платником податків від такої присутності, його майно можуть арештовувати.
  • Впровадження авансового податку на прибуток підприємствам, що займають продажем пального. Розмір такого податку складатиме половину мінімальної заробітної плати за кожен кубічний метр резервуарів для зберігання пального.
  • З-поміж іншого пропонується зменшити податок стосовно оподаткування імпортним ПДВ для міжнародних посилок. Поріг буде зменшено зі 150 до 45 євро. Це значить, що посилки вартістю до 45 євро не будуть оподатковуватися.
  • Впровадження акцизного податку на солодку воду. Розмір податку складатиме 0,1 євро на кожні 100 грамів цукру чи підсолоджувачів у літрі такої рідини.

Яка альтернатива?

Враховуючи несприятливу реакцію бізнесу та представників банків, слід врахувати альтернативні шляхи для залучення коштів до бюджету, окрім зростання податків. Президент України Володимир Зеленський провів нараду з урядовцями та представниками Верховної Ради за результатами якої будуть ухвалені рішення для підтримки Сил оборони та економічної активності в країні. За його словами, на зустрічі з міністрами було досягнуто домовленостей, що вони шукатимуть альтернативні рішення, без тиску на «білий» бізнес. Крім того, також домовилися про додаткові державні кроки щодо детінізації.

Чималим навантаженням на бізнес стане введення військового збору для тих, хто займається продажем ювелірних виробів із золота, платини і дорогоцінного каміння. Мова йде про 30% від вартості реалізованих виробів. З продажу нерухомого майна очікується податок у розмірі 5% від доходу.

Серед пропонованих альтернатив бізнес виділяє збільшення податку з обороту на 3% ставки ПДВ. Раніше така практика в Україні вже була і вона довела, що є менш шкідливою для бізнесу. Це допоможе збільшити податкові надходження до бюджету орієнтовно на 45 млрд гривень.

Серед інших альтернатив слід зазначити наступні:

Відключити
  • Оптимізація бюджетних витрат, реструктуризація боргу перед МВФ та залучення додаткових фінансових позик.
  • Скасування кешбеку.
  • Детінізація нелегальних АЗС, продавців спиртних напоїв та тютюнових виробів.

Серед найбільш дієвих ініціатив може бути передача податкових повноважень органам місцевого самоврядування. Про це представники бізнесів та банків неодноразово наголошували. Зокрема, йдеться про введення податку на землю, адміністрування майнових податків тощо.