15 травня 2024 року набрав чинності Закон №3655-IX «Про внесення змін до статті 31 Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення порядку здійснення кримінального провадження».

Набрання чинності підтверджено публікацією тексту нормативно-правового акту в газеті «Голос України».

За інформацією пресслужби Апарату Верховної Ради України, новоприйнятий нормативно-правовий акт повинен спростити функціональність Вищого антикорупційного суду (ВАКС). До цього ВАКС слухав по першій інстанції справи у складі трьох суддів. Таким чином, новоприйнятий Закон надає суддям Вищого антикорупційного суду можливість розглядати справи одноособово. Своєю чергою, для суддів місцевих судів в документі прописані нові випадки, коли вони мають слухати справи у складі трьох осіб.

Основною зміною, яка відбулася в статті 31 Кримінального процесуального кодексу України, сталося вилучення частини дванадцятої. Вона визначала параметри здійснення провадження у ВАКС та власне і передбачала колегіальний розгляд справ у складі трьох суддів. Тепер формування колегії відбуватиметься лише в кількох випадках:

  1. У злочинах, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на десять і більше років.
  2. У злочинах, в яких підозрюються наступні особи:
  • Президент України, повноваження якого припинено.
  • Народний депутат України.
  • Прем'єр-міністр України.
  • Член Кабінету Міністрів України.
  • Секретар Ради національної безпеки і оборони України.
  • Генеральний прокурор.
  • Голова Служби безпеки України.
  • Директор Державного бюро розслідувань.
  • Директор Національного антикорупційного бюро України тощо.

Новоприйнятий законопроєкт передбачений Планом для реалізації програми Ukraine Facility. Основною метою його залучення є удосконалення законодавства для більш ефективної боротьби з корупцією в контексті підвищення ефективності та забезпечення належного судового розгляду кримінальних проваджень.

Відключити

Що варто врахувати юристам

Новий Закон по своїй суті торкається і загальних судів першої інстанції, що будуть розглядати кримінальні провадження за іншими категоріями злочинів, які були вчинені посадовцями вищого ешелону. У випадку вчинення кримінальних правопорушень переліченими вище особами топпосад державницького рівня, суд першої інстанції повинен буде зібрати колегію у складі трьох суддів, якщо ці посадовці подадуть відповідне клопотання.

Варто взяти до уваги, що перехідні положення нормативно-правового акту передбачають, що судовий розгляд справи, який вже розпочався до моменту набрання чинності даного нормативно-правового акту і безпосередньо відбувається у складі трьох суддів, має бути завершеним у складі такої колегії за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом. Тобто, якщо судова справа розглядалася ВАКС у складі трьох суддів, вони продовжать розглядати її у тому ж складі. Всі ж наступні справи вже мають розглядатися за новими правилами, передбаченими в Законі.

Водночас якщо відбувається підготовче судове засідання, а сам судовий розгляд досі не був призначений, він може бути проведений складом суду, який визначається вже за новими правилами. Тут мається на увазі, що розгляд таких справ має відбуватися одноосібно. Винятком з правил може бути подання клопотання обвинуваченим, який входить до переліку вищезазначених посадовців керівного складу.

Зміни в редакції законопроєкту

Відключити

Законопроєкт був ухвалений Верховною радою у редакції, яка була запропонована Комітетом ВР з питань правоохоронної діяльності. Своєю чергою, на засіданні 22 квітня Комітет висунув пропозицію дещо змінити редакцію законопроєкту. Серед змін містилося додавання до переліку топпосадовців, які можуть подавати клопотання про розгляд справи у складі колегії суддів по першій інстанції, голови Верховного Суду, голови Вищої ради правосуддя, голови та суддів КСУ, голів вищих спеціалізованих судів, голів Рахункової палати, ФДМУ та Центральної виборчої комісії.  

Тим часом з переліку були виключені спочатку запропоновані Кабінетом міністрів України члени Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку.

У висновку Комітету було зазначено, що мали місце певні зауваження в тексті законопроєкту в частині невизначеності критеріїв, за якими кримінальні провадження розглядатимуться судами колегіально.