Транспортний податок: міфи та реальність
Зав. сектором проблем реалізації господарського законодавства Інституту економіко-правових досліджень НАН України
Зазналазначних змін ст. 267 ПК України. Так, з 01.01.2016 р. об’єктом оподаткуванняє легкові автомобілі, з року випускуяких пройшло не більше п'яти років (включно), і середня ринкова вартість якихстановить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої закономна перше січня податкового (звітного року). До 2016 року критеріємдляоподаткуваннябувоб'єм двигунабільше 3000куб. см.
Нова редакція ст.267 ПК України встановлює, що вартість транспортного засобу визначаєтьсяцентральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політикуекономічного розвитку за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України,виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об’єму циліндрів двигуна,типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобілю.
Впершучергухочувідзначити, щоавторка є категоричним противником транспортного податку, але якщо законодавець встановлює той чи іншийподаток, то порядок його нарахування повинен бути простим і доступним. Тимпаче, що платниками транспортного податку є нетільки юридичніособи, якімають юридичну службу, але й фізичніо соби, які самостійноповинні розібратися вскладних сплетеннях законодавства або витрачати додаткові кошти на юридичну допомогу.
Порядоквизначеннявартостітранспортногозасобу, який закріплено змінамиу ПК України, надає безліч можливостейчиновникам для зловживань. І це в той період, коли на кожному кроці високопосадовці заявляють про боротьбу з корупцією та недопущення прийняття норм права, якіпередбачають корупційну складову.Відсутність чіткого (дієвого) механізму реалізації норм прав про оподаткуваннядозволяє чиновникам довільно трактувати ту або іншу норму права, встановлюватисвої правила.
В першу чергу ПК України надає можливість КМУкраїни, розробляючи методику, закласти привілеї для певних груп платників транспортного податку. Надалі центральний орган виконавчої влади,який реалізує державну політику економічного розвитку,має можливість з«власних міркувань» визначати вартість транспортного засобу.
Відповідно до ст. 5Закону України «Про засади державноїрегуляторної політики в сфері господарської діяльності» викладатиположення регуляторного акту необхідно успосіб, який є «доступним та однозначнимдля розуміння особами, які повинні впроваджувати або виконувати вимоги цьогорегуляторного акту». Нову редакцію ст. 267 ПК Українинеможливо відзначити ні як доступну, ніяк однозначну.
Щеодинмомент,який потребуєуваги. Методика встановлення вартості транспортного засобу непередбачає такого критерію як «фізичний стан транспортного засобу». Якщо транспортнийзасіб після аварії і власник не має можливості його використовувати запризначенням або після викрадення транспортний засіб повернуто в «нетоварному вигляді», то цей факт повинен позначитися на розмірі транспортного податку. Інакше створюється ситуація, коли власник використовувати транспортний засіб немає можливості, а податок платити зобов'язаний.
ПозаувагоюавторівЗаконувід24.12.2015р.залишилося питання зі сплатою транспортного податку переселенцями.Велика частина переселенців не має можливості перевезти автомобіль через лінію зіткнення, алеавтомобіль зареєстрований запереселенцем і відповідно довимог ПК України він повинен платити транспортний податок. Проте згідно п. 12 Методики визначеннясередньоринкової вартості легкових автомобілів, яку затверджено постановоюКабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 р. № 66 разі коли фактичнийсередньорічний пробіг автомобілів є вищим, ніж їх нормативний середньорічнийпробіг, середньоринкова вартість зменшується, а у разі, коли фактичнийсередньорічний пробіг є нижчим, ніж нормативний середньорічний пробіг,середньоринкова вартість збільшується. Таким чином чим більше часу немаєможливості користуватися автомобілем тим нижчим є фактичний середньорічний пробіг й вище йогосередньоринкова вартість, а значитьбільше ймовірність необхідності сплатиподатку. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 р. N 66 не тількине вирішує, а ще більше погіршує ситуацію щодо сплати транспортного податкупереселенцями, які не можуть вивезти автомобіль на територію підконтрольнуУкраїні. Тому доцільно окремим пунктом уточнитив ПК України, якщо«транспортний засіб, за даними контрольно-пропускного пункту із зони АТО, не перетинавлінію зіткнення, то власник звільняється від сплати транспортного податку».
Нова редакція ст.267 ПК України встановлює, що вартість транспортного засобу визначаєтьсяцентральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політикуекономічного розвитку за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України,виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об’єму циліндрів двигуна,типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобілю.
Впершучергухочувідзначити, щоавторка є категоричним противником транспортного податку, але якщо законодавець встановлює той чи іншийподаток, то порядок його нарахування повинен бути простим і доступним. Тимпаче, що платниками транспортного податку є нетільки юридичніособи, якімають юридичну службу, але й фізичніо соби, які самостійноповинні розібратися вскладних сплетеннях законодавства або витрачати додаткові кошти на юридичну допомогу.
Порядоквизначеннявартостітранспортногозасобу, який закріплено змінамиу ПК України, надає безліч можливостейчиновникам для зловживань. І це в той період, коли на кожному кроці високопосадовці заявляють про боротьбу з корупцією та недопущення прийняття норм права, якіпередбачають корупційну складову.Відсутність чіткого (дієвого) механізму реалізації норм прав про оподаткуваннядозволяє чиновникам довільно трактувати ту або іншу норму права, встановлюватисвої правила.
В першу чергу ПК України надає можливість КМУкраїни, розробляючи методику, закласти привілеї для певних груп платників транспортного податку. Надалі центральний орган виконавчої влади,який реалізує державну політику економічного розвитку,має можливість з«власних міркувань» визначати вартість транспортного засобу.
Відповідно до ст. 5Закону України «Про засади державноїрегуляторної політики в сфері господарської діяльності» викладатиположення регуляторного акту необхідно успосіб, який є «доступним та однозначнимдля розуміння особами, які повинні впроваджувати або виконувати вимоги цьогорегуляторного акту». Нову редакцію ст. 267 ПК Українинеможливо відзначити ні як доступну, ніяк однозначну.
Щеодинмомент,який потребуєуваги. Методика встановлення вартості транспортного засобу непередбачає такого критерію як «фізичний стан транспортного засобу». Якщо транспортнийзасіб після аварії і власник не має можливості його використовувати запризначенням або після викрадення транспортний засіб повернуто в «нетоварному вигляді», то цей факт повинен позначитися на розмірі транспортного податку. Інакше створюється ситуація, коли власник використовувати транспортний засіб немає можливості, а податок платити зобов'язаний.
ПозаувагоюавторівЗаконувід24.12.2015р.залишилося питання зі сплатою транспортного податку переселенцями.Велика частина переселенців не має можливості перевезти автомобіль через лінію зіткнення, алеавтомобіль зареєстрований запереселенцем і відповідно довимог ПК України він повинен платити транспортний податок. Проте згідно п. 12 Методики визначеннясередньоринкової вартості легкових автомобілів, яку затверджено постановоюКабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 р. № 66 разі коли фактичнийсередньорічний пробіг автомобілів є вищим, ніж їх нормативний середньорічнийпробіг, середньоринкова вартість зменшується, а у разі, коли фактичнийсередньорічний пробіг є нижчим, ніж нормативний середньорічний пробіг,середньоринкова вартість збільшується. Таким чином чим більше часу немаєможливості користуватися автомобілем тим нижчим є фактичний середньорічний пробіг й вище йогосередньоринкова вартість, а значитьбільше ймовірність необхідності сплатиподатку. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 р. N 66 не тількине вирішує, а ще більше погіршує ситуацію щодо сплати транспортного податкупереселенцями, які не можуть вивезти автомобіль на територію підконтрольнуУкраїні. Тому доцільно окремим пунктом уточнитив ПК України, якщо«транспортний засіб, за даними контрольно-пропускного пункту із зони АТО, не перетинавлінію зіткнення, то власник звільняється від сплати транспортного податку».