Виконання вимог статті 293 КПК України
Все частіше прокурори намагаються знайти нові способи не виконання вимог Кримінального процесуального кодексу України. Намагаються переконати суд у законності прийнятих рішень, не зважаючи наявність чітких та зрозумілих норм кримінального процесуального закону. Захисник, має бути уважним та мати змогу використати помилку прокурора в інтересах клієнта. І саме на підготовчому судовому засіданні є така можливість. Адже, якщо захист має на меті (незалежно від мотивів) повернути обвинувальний акт прокурору, то має відповісти на наступні запитання.
1. Чи підлягає поверненню прокурору обвинувальний акт, якщо його копія вручена стороні захисту під час підготовчого судового засідання?
Як же діяти захиснику, коли копія обвинувального акту надана особі під час підготовчого судового засідання? Єдиної рекомендації, яка б вирішила таке питання виключно на користь сторони захисту не має. Все залежить від завдання, яке поставлене клієнтом перед захисником та від того чи має на меті сторона захисту повернути обвинувальний акт чи навпаки зацікавлена якнайшвидше призначити обвинувальний акт до судового розгляду.
Зупинимось на випадку, коли сторона захисту встановила, що слідчим, детективом ( за дорученням прокурора) та/або прокурором не вживались заходи для вручення копії обвинувального акту підозрюваному. І не зважаючи на це, обвинувальний акт було направлено до суду.
Це означає, що прокурор не вчинив процесуальну дію – не надав копію обвинувального акту підозрюваному і направив обвинувальний акт до суду. Під час підготовчого судового засідання, захисник має звернути увагу суду на таке порушення.
При цьому, необхідно звернути увагу, що обвинувачений може відмовитися від отримання копії обвинувального акту і у випадку фіксації такої відмови у порядку передбаченому ч. 6 ст. 104 КПК України, прокурор має право направляти його до суду. Суд, отримавши обвинувальний акт з зафіксованою відмовою підозрюваного в отриманні копії обвинувального акту, як правило призначає його до судового розгляду.
А якщо ні? І прокурор під час підготовчого судового засідання надає обвинуваченому копію обвинувального акту і одночасно просить суд призначити його до судового розгляду.
Переконана, що суд після з’ясування причин не надання копії обвинувального акту підозрюваному та його захиснику повинен повернути його прокурору. Оскільки, досудове розслідування закінчено і прокурор не має повноважень вчиняти процесуальну дію - надання копії обвинувального акту підозрюваному, після закінчення досудового розслідування та поза межами процесуальних строків.
2. Чи передбачено законом направлення підозрюваному копії обвинувального акту поштою, електронною поштою чи іншими засобами зв’язку?
У кримінальному процесуальному кодексі (стаття 293 КПК України) закріплено обов’язок прокурора - надати копію обвинувального акту підозрюваному та його захиснику та отримати розписку про таке вручення. Проте, чіткої вказівки про спосіб надання копії процесуальних документів немає.
Чи правильною є думка, що копія обвинувального акту та реєстру матеріалів кримінального провадження вручена підозрюваному, в порядку і у спосіб передбачений КПК України, у разі надіслання поштою, електронною поштою, за допомогою засобів «Viber», «WhatsApp», «Telegram» та ін.?
Зі змісту статті 293 КПК України, можна зробити висновок, що необхідна особиста зустріч для отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів кримінального провадження. Тобто, отримали копію - написали розписку прокурору.
На практиці прокурори ігнорують такі вимоги і не вручають копію обвинувального акту підозрюваному та направляють до суду без розписки підозрюваного та його захисника, додаючи до обвинувального акту підтвердження поштового відправлення. Не зрозумілим залишається, як отримати копію обвинувального акту підозрюаному, який наприклад змінив місце проживання.
Так, у разі надсилання копії обвинувального акту на електронну пошту необхідно встановити – електронну адресу (офіційну чи особисту) на яку направлено копію обвинувального акту та факт надання згоди підозрюваного на отримання копії обвинувального акту саме в такий спосіб.
А також встановити, яка електронна адреса використовувалась стороною обвинувачення для направлення копії обвинувального акту та реєстру матеріалів підозрюваному.
Оскільки, аналізуючи Інструкцію з діловодства в органах прокуратури України, яка затверджена Наказом Генеральної прокуратури України 24.02.2016 року №103 та Інструкцію з діловодства Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 23.08.2012 року №747, вбачається, що будь-які документи, що передаються електронною поштою, в тому числі в сканованій формі, реєструються як вихідна кореспонденція та відправляються зі спеціальної офіційної адреси органу, що здійснює досудове розслідування чи процесуальне керівництво.
А значить, використання власних адрес слідчими, прокурорами для офіційного листування не передбачений. І у випадку, якщо прокурор (слідчий за дорученням прокурора) наполягає, що надав копію обвинувального акту саме таким способом, однак з особистою електронної адреси, це буде підставою для повернення обвинувального акту. Оскільки, невідомо, хто саме власник цієї електронної адреси, з якої було здійснене відправлення процесуальних документів.
Відправлення копії обвинувального акту за допомогою месенджерів Viber», «WhatsApp», «Telegram» не є належним доказом відправлення та отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів кримінального провадження. Через те, що не можливо перевірити, хто саме відправив копії документів, з якого номеру телефону було здійснено таке відправлення та хто саме є власником контакту з якого відправлено копії обвинувального документу.
Суди, в такому випадку, як правило, повертають обвинувальні акти прокурору для виконання приписів статті 293 КПК України.
3. Що відбувається зі строками досудового розслідування, у випадку направлення обвинувального акту до суду, без відповідного вручення копії обвинувального акту та реєстру матеріалів кримінального провадження підозрюваному?
У кримінальному процесуальному кодексі поруч співіснують два поняття «завершення» та «закінчення» досудового розслідування.
Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким завершується досудове розслідування.
Однією із форм закінчення досудового розслідування є направлення обвинувального акту до суду.
З аналізу Кримінального процесуального кодексу України, досудове розслідування не може бути завершене лише фактом складення та затвердження обвинувального акту. Після цього повинна бути вчинена процесуальна дія – надання копії обвинувального акту підозрюваному та його захиснику і лише тоді обвинувальний акт направляється до суду та досудове розслідування закінчується.
На моє переконання, у випадку, якщо сторона захисту скористалась своїм правом передбаченим статтею 290 КПК України, то строк з наступного дня і до дня вручення копії обвинувального акту підозрюваному та одночасного направлення обвинувального акту до суду, повинен включатися в строк досудового розслідування.
Хоча, прокурори, користуючись такою «прогалиною», допускають зволікання та надають копію обвинувального акту стороні захисту після спливу трьох-чотирьох місяців з дня виконання вимог статті 290 КПК України і такі зволікання, повністю протирічать розумним строкам.