Зазначені «новації» пенсійної реформи суперечать Основному Закону, адже значно звужують права громадян щодо соціального забезпечення, крім того перекреслюють права жінок щодо встановлення пенсійних пільг та створення умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством, що закріплені Конституцією (ст. 24).
Отже, звуження положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України. Так, відповідно до Конституції України соціально-економічні права громадян можуть бути обмежені лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк. Враховуючи відсутність в Україні вказаних обставин, пенсійна реформа не повинна погіршувати становища громадян, інакше її норми можуть бути визнані неконституційними.
Таким чином, вважаю, що при прийнятті законів чи внесенні змін до законодавства, необхідно виконувати норму Конституції, як закону прямої дії, щодо недопущення обмеження чи звуження існуючого обсягу прав та свобод громадян. Тому, проект пенсійної реформи повинен бути допрацьований з метою створення належних умов виходу на пенсію громадян та недопущення свідомого геноциду народу України. При цьому дефіцит Пенсійного фонду має покриватись за рахунок, насамперед, збільшення кількості платників, тобто зменшення рівня безробіття, більш ефективного використання коштів фонду, перегляду розмірів спеціальних пенсій та введення накопичувальної системи.