Урочистість заходу та перфекціонізм виступів представників Дніпропетровщини та Львівщини, регіони яких були найбільш інформативно представлені на  інтерактивній мапі, додали оптимізму. Адже, схід та захід демонстрували потенціал власних регіонів, обумовлений розвитком проектів індустріальних парків, близькістю до ресурсної бази та наявністю розвиненої інфраструктури та наголошували на великому досвіді інвестиційної взаємодії.

Так, заступник голови Львівської обласної ради Валерій П’ятак нагадав, що Львівщина має успішний досвід інвестиційного маркетингу під час Євро-2012. Зокрема, область отримала 200 млн. грн. прямих інвестицій, спрямованих на вирішення проблем громади та бізнесу в рамках реалізації проектів енергозбереження, екології, модернізації автошляхів та осучаснення прикордонної інфраструктури.

Крім того, чиновник нагадав, що серед регіонів України Львівщина посідає 2-ге місце в рейтингу інвестиційної привабливості, 10-те місце в рейтингу конкурентоспроможності, 6-те за інноваційним потенціалом, 5-те за інфраструктурою та входить в трійку лідерів за кількістю працюючих на малих підприємствах.

Також, він наголосив, що « Міністерству економіки та торгівлі України необхідно активніше залучитися до вдосконалення інфраструктури індустріального парку для покращення конкурентних та інвестиційних можливостей Львівщини. Адже, без інвестицій не буде реформ, і не варто чекати поки скінчиться війна на сході України для того, щоб знизити тиск на бізнес та покращити умови ведення бізнесу».

Упродовж дискусій, які тривали під час демонстрації карти приємні емоції та водночас роздуми викликало питання про необхідність мультимовного інтерфейсу, який зараз має лише англійській та український функціонал. Звісно, виключення з його мов російської, з якою, до речі, в України найбільший спільний кордон (2295 км на суходолі та 321 - на морі) можна пояснити політичними чинниками та подіями на сході нашої держави.

Але, при цьому незрозуміло, чому серед світових мов на мапі відсутні мови інших 6 країн, з якими Україна має спільний кордон. Йдеться про Молдову, Білорусь, Румунію, Польщу, Угорщину, Словаччину. Ну, це на випадок, якщо бізнесмени цих країн доконало  не володіють англійською, але все ж таки бажають знати які вони мають інвестиційно-торгівельні перспективи в Україні.

Крім того, здається, що розробники он-лайн мапи не дуже впевнені, що саме українські бізнесмени за кілька років стануть інвесторами для впровадження бізнес-процесів на території найближчих сусідів України, більша частина яких вже давно є елементом економічного простору ЄС. Отже, не варто зволікати із створенням всеохоплюючої експортно-імпортної мапи для України та всіх її держав-сусідів.

Щодо глибинного наповнення он-лайн інвестиційної мапи, то більшості присутніх здалося, що експортний потенціал України не обмежується наявністю аеропортів, залізничних вокзалів, річкових, морських портів, індустріальних парків та об’єктів будівництва (в тому числі незавершеного).

Адже, Україна має ще унікальні ландшафтні парки, рекреаційні, екологічні, туристичні, культурні можливості, які теж потребують залучення коштів інвесторів для приведення к європейським, світовим стандартам крізь економічні реформи та поступову еволюцію.

Взагалі ж презентація он-лайн мапи мала досить великий резонанс та отримала схвальні відгуки всіх присутніх учасників: від міжнародних експертів до економічних аналітиків та адміністративного менеджменту вищої ланки. Але, все ж звітна акція Держінвесту мала й дещо гіркий присмак.

Йдеться про нещодавнє рішення Уряду про ліквідацію Держінвесту та передання його повноважень Міністерству економічного розвитку та торгівлі України.

Адже, Мінекономіки наче б-то не в захваті від такої оптимізаційної ідеї, тому існує загроза того, що оргштатні скорочення КМУ призведуть до того, що інвестиційна інтерактивна карта стане не дієвим маркетинговим інструментом, а, образно кажучи, «мертвим» софтом. Відтак, два роки праці спеціалістів Держінвесту та Проекту міжнародної допомоги «Місцевий економічний розвиток міст України» (Канада) буде зведено нанівець.

До речі, цікавим є той факт, що Урядом не було витрачено жодної бюджетної копійки на реалізацію цього проекту створення інвестиційної мапи. І саме вона може значно підвищити інвестиційну привабливість України, допомогти збільшенню надходжень іноземних капіталів та, зрештою, провести ключові реформи національної економіки.