Нещадна та безмежно підла війна Мордору проти України не змогла зламати силу, волю та невичерпну мужність українського народу. Так само не змогла вона спинити і шлях нашої держави до повернення у рідний дім – до об’єднаної Європи. Зокрема, вже 28 лютого, всього лиш за чотири дні після повномасштабного вторгнення агресора, Україна офіційно подала заявку на вступ до Європейського Союзу. Отже, разом з цією подією стартував наш шлях до безпосереднього набуття членства в ЄС.

Вже 8 квітня Європейська комісія передала Україні опитувальник для отримання статусу кандидата. А станом на 9 травня Україна встигла заповнити обидві частини цього документу та офіційно передати їх адресату. Надалі Україна очікує на доленосний червневий саміт ЄС, де має прийматися рішення про надання нашій державі статусу кандидата на членство в ЄС.

Варто зазначити, що важливого значення для набуття членства країни-претендента у Євросоюзі відіграє її максимальна відповідність Копенгагенським критеріям. Політичний критерій передбачає необхідність забезпечення стабільних інституцій, що гарантують демократію, верховенство права, права людини, а також повагу та захист меншин.

Отже, забезпечення верховенства права і дотримання прав людини є невід’ємними складовими політичних вимог для вступу України до ЄС.

У цьому контексті важливого значення набуває належне урядування. Адже відносини між громадянином і чиновником мають базуватися на філософії неухильного дотримання останніми базових прав людини (зокрема, в рамках проведення інспекційних перевірок бізнесу, надання адміністративних послуг, як-от призначення соціальних допомог, видача ліцензій, реєстрація бізнесу тощо). Таку філософію в Україні може забезпечити загальна адміністративна процедура. Так само як це відбувається в усіх без винятку країнах-членах ЄС.

Відключити

Важливо зазначити, що фундаментальним документом ЄС у сфері забезпечення прав і свобод людини і громадянина є Хартія основоположних прав Європейського Союзу. Відповідно до ч. 1 статті 6 Договору про ЄС, «Союз визнає права, свободи та принципи, закладені в Хартії основоположних прав Європейського Союзу від 7 грудня 2000 року зі змінами, внесеними у Страсбурзі 12 грудня 2007 року, що має однакову з Договорами юридичну силу». Стаття 41 цієї Хартії передбачає право особи на належне адміністрування (right to good administration), тобто належні відносини людини з чиновницьким апаратом ЄС, зокрема:

1. Кожна особа має право на неупереджений, справедливий розгляд її справ протягом розумного строку інституціями, органами, офісами та агенціями ЄС.

2. Це право включає:

a) право кожної особи бути вислуханою до вжиття будь-яких індивідуальних заходів, які можуть негативно вплинути на неї;

b) право кожної особи на доступ до своєї справи, поважаючи при цьому законні інтереси конфіденційності та професійної і ділової таємниці;

Відключити

c) зобов'язання адміністрації обґрунтовувати свої рішення.

3. Кожна особа має право вимагати від ЄС відшкодування будь-якої шкоди, заподіяної його інституціями або його службовцями під час виконання своїх обов'язків, відповідно до загальних принципів, спільних для законів держав-членів.

Важливо наголосити, що кожна країна-член ЄС має аналогічні норми у своєму національному законодавстві. В Україні вони передбачені у проєкті Закону «Про адміністративну процедуру» (3475). Робота над цим законопроєктом велась понад 20 років! Зокрема, через те, що чиновникам, політикам та навіть науковцям бракувало знань та розумінь сутності загальної адміністративної процедури. В знаки давалося радянське минуле України, за якого чиновник був «завжди правий», а про права людини і потребу врахування її думки (позиції, інтересу) при прийнятті рішення у тоталітарній державі не йшлося. Лише Верховній Раді України цього скликання нарешті вистачило політичної волі його прийняти.

Так, даний законопроєкт у другому читанні та в цілому було прийнято ще 16 листопада минулого року. Надалі до нього застосував своє право вето Президент України, з яким надав свої пропозиції (виключення з-під дії Закону низки правовідносин, продовження строку дії набрання ним чинності). 17 лютого цього року Закон про адмінпроцедуру було повторно прийнято з пропозиціями глави держави, які законотворці повністю врахували. Надалі його підписав спікер Верховної Ради України та передав на підпис Президенту.

Відключити

Ухвалення Закону України «Про адміністративну процедуру» забезпечить громадянам та бізнесу такі позитивні нововведення:

- встановлення права особи бути вислуханою перед прийняттям несприятливого адміністративного акта, що може дозволити змінити позицію органу або ж пояснити особі необґрунтованість її запиту (наприклад, при зменшенні розміру пенсії або відмові у призначенні субсидії);

- впровадження категорії «заінтересованих осіб», що має упереджувати конфлікти та сприяти прийняттю збалансованих рішень (наприклад, якщо на певній земельній ділянці планується забудова – мешканці навколишньої території мають бути залучені до розгляду справи про надання дозволу на таке будівництво);

- визначення особливостей адміністративного провадження у справах з великою кількістю осіб (наприклад, при масштабних будівельних проєктах тощо);

- встановлення обов’язку адміністративних органів мотивувати свої несприятливі для особи рішення та зазначати порядок їх оскарження (це полегшить громадянам та бізнесу використовувати правові механізми захисту);

- встановлення правила про набрання чинності адміністративним актом з моменту доведення його до відома особи (осіб) і визначення порядку такого доведення (наприклад, особі не зменшать розмір пенсії допоки вона не буде повідомлена про це у належний спосіб);

- створення нових умов для ефективного оскарження адміністративних актів в адміністративному порядку (зокрема, це зменшить витрати коштів та часу на судове оскарження) та інші важливі нововведення.

Отже, Закон про адмінпроцедуру очікує лише на підпис Президента України. Цілком зрозуміло, що наразі пріоритетного значення для держави можуть набувати виключно закони, що стосуються воєнного стану і боротьби з агресором. Але в той же час, Україна вирішила швидкими темпами рухатися до членства в ЄС і даний Закон надав би великий бонус Україні для підтвердження відповідності політичним вимогам Копенгагенських критеріїв. Варто зауважити, що мінімум два запитання опитувальника ЄС стосувалися саме адміністративної процедури. Неважко передбачити, що Єврокомісія рекомендуватиме Україні забезпечити підписання цього Закону, а відтак і набрання ним чинності. Наразі у Європі лише росія не має подібного закону. Отже, не варто нам бути у такій компанії разом з агресором.

Слід зазначити, що Закон про адмінпроцедуру є принципово новим для України, а тому він набуде чинності лише через півтора роки з дня його опублікування. За цей час Уряд підготує необхідні зміни до іншого законодавства, щоб забезпечити його гармонізацію з цим Законом. Також буде проведене і відповідне навчання серед публічних службовців (з допомогою ЄС). У зв’язку з усім вищенаведеним, щиро сподіваємося, що глава держави підпише Закон про адмінпроцедуру якомога швидше! Адже саме Президент виступає головним натхненником невідкладної інтеграції України до ЄС!