Медіація – поняття, що все частіше лунає в нашому інформаційному просторі: бізнес-школи пропонують різні навчальні курси для набуття навичок медіатора; юристи цікавляться, як можна вирішити спори в досудовому порядку; HR-менеджери хочуть конструктивно розв’язувати конфлікти між співробітниками; керівники бізнесу воліють ефективно розвивати партнерські відносини. І так, дійсно, всі ці запити можна розв’язати завдяки інструментам медіації.

Та разом з цим в Україні, незважаючи на ряд очевидних переваг, медіація все ще викликає недовіру, а відтак і небажання спробувати цей інструмент для вирішення конфліктів, що на перший погляд, здається, не можуть бути вирішені мирно і взаємовигідно для сторін.

Тож пропоную дещо заглибитися в це поняття, звернути увагу на історію його виникнення, приклади використання в країнах світу та вирішити для себе, чи дійсно цей інструмент може бути таким ефективним.

І як би не здавалося, що медіація – це сучасний термін і новітня розробка, та це не так.  Насправді медіація як процес, а медіатор як професія існують стільки ж, скільки і самі конфлікти. Медіатор у давнину називався посередником та був, наприклад, вождем племені або ж представником духовенства, тобто людиною, яка мала певний авторитет у суспільстві і могла вплинути на обидві сторони конфліктів з метою їх мирного вирішення.

У сучасному ж розумінні поняття медіація почало розвиватися у другій половині 20 сторіччя і стосувалося, як правило, вирішення сімейних конфліктів, а вже пізніше набуло широкого вжитку в комерційній та публічній сферах. І сьогодні її інструментам приділяється все більше уваги в корпоративних конфліктах, і викликано це рядом його переваг.

По-перше, медіація – це робота над стосунками, внесок у ваше майбутнє. Уявіть, що після того, як конфлікт із вашим партнером було вирішено позитивно для обох сторін, ви можете продовжувати з ним співпрацювати, ба більше ви навіть можете розраховувати на вищий за попередній рівень довіри один до одного, більш глибоке розуміння стилю та принципів роботи іншої сторони, що однозначно може тільки укріпити ваші взаємовідносини. А якщо це стосується конфліктів у сімейному бізнесі, це ще й точно збереже і ваш бізнес, а найголовніше – родину.

По-друге, медіація точно зекономить ваші фінансові ресурси та час у порівнянні з розглядом конфлікту у судовому порядку. Середній час, який потрібен на пошук рішення та спільного знаменника в процесі медіації, становить від 3 до 6 годин і потребує всього декількох зустрічей, в той час, коли судові процеси дуже формалізовані і можуть затягуватися на роки. При цьому за підрахунками експертів у США середня економія коштів при застосуванні медіації у порівнянні з витратами на судовий розгляд складає близько 70%.

По-третє, на відміну від судового розгляду, де триває боротьба, медіація дозволяє обом сторонам вийти з рішенням, яке їх задовольнить, а отже це «win-win» техніка. В той час як при ухваленні рішення суддею або арбітром, який не буде годинами розбиратися в істинних інтересах сторін і суті конфлікту, а приймати рішення в рамках законодавчого поля, виграє тільки одна сторона.

Якщо медіація на ваш погляд все ще досить незрозумілий та завуальований процес, то пропоную поглянути детальніше, як все відбувається.

Отже, медіація – це добровільний, чітко структурований та повністю конфіденційний процес, що має свої етапи, кожен з яких згодом приносить свої плоди. Та не варто думати, що в процесі медіації за вас усе зробить медіатор, який, до речі, має бути абсолютно незалежною та нейтральною стороною у вашому конфлікті і з точки зору професійної етики не має права займати чиюсь сторону більше, ніж іншу. Ні, насправді, якщо сторони заходять в цей процес, то перш за все вони мають робити це усвідомлено, а по-друге – одразу налаштовуватися на серйозну роботу, як з власними емоціями, так і з пошуку шляхів вирішення ситуації, яка б вдовольнила не тільки одну, а й протилежну сторону.

Хто буде вашим медіатором? Процес його відбору також лягає на вас, і не варто їм нехтувати, а підійти до його вибору ґрунтовно та серйозно.

При виборі медіатора варто звернути увагу на освітній бекграунд фахівця, при чому тут навіть більше важливі не безпосередньо курси з медіації, а й попередня освіта, наявний життєвий та професійний досвід, вік, адже незважаючи на те, що медіатор в процесі медіації бере на себе лише 10 % роботи, він має зробити її якісно: без перенесення емоцій клієнтів на себе; витримуючи спокійно всі складні етапи; точно відчувати, в які моменти варто бути жорстким, а в які – послабити тон; знати, як спілкуватися з людьми різних статусів та не пасувати перед ними. А коли за усіма цими критеріями ви виберете свого помічника, знайдіть час на просте спілкування з ним та відчуйте, що вам точно комфортно з цією людиною, адже згодом вам доведеться довірити їй свої емоції, глибокі переживання та внутрішній стан.

Тож переваг у медіації достатньо, щоб звернути на неї увагу і спробувати цей метод, якщо ви дійсно цінуєте свої відносини.

І поки Україна ще тільки призвичаюється до цього поняття, у світі є вже багато сформованих практик її успішного застосування, а саме в країнах, де застосування медіації регулюється законодавчо. 

Цікаві приклади використання демонструють, зокрема, США, де вже під час судового процесу суддя може сам перервати розгляд і рекомендувати сторонам розв’язувати конфлікт за допомогою медіації.

У Великій Британії при цьому, якщо в рамках судового спору одна із сторін все ж відмовляється від використання запропонованої судом процедури медіації, то всі судові витрати накладаються на неї незалежно від результату судового процесу.

А в Німеччині медіатори працюють безпосередньо при судах, тим самим значно знижуючи кількість потенційних судових позовів. 

Що стосується України, то поки що ми не маємо законодавчої бази з цього питання, хоч декілька років тому законопроєкт щодо медіації все ж існував, але так і не був зареєстрований в парламенті. Та разом з тим, відсутність спеціального закону ніяк не перешкоджає тому, щоб спробувати розв’язати конфлікт спершу за допомогою медіації.  

Продовжуючи порівняння медіації із судовим процесом, неможливо не брати до уваги ще і такий факт. Останнє дослідження Європейської Бізнес Асоціації стану розвитку судової системи в Україні, яке проводилося на початку 2021 року разом з GOLAW, продовжує демонструвати, що недовіра до судової системи зі сторони бізнесу все ще має місце бути. Так, Судовий індекс склав 2,50 з 5 можливих балів, а основні проблеми, на яких наголошує бізнес – це непрогнозованість і довготривалість розгляду справ. Ще один плюс на користь рішення щодо застосування медіації.

І наостанок. Час, коли компанія знаходиться  в корпоративному конфлікті, грає точно не на її користь. Адже несприятливий інформаційний простір навколо компанії може суттєво негативно впливати на її репутацію, яка є одним з найдорожчих нематеріальних активів бізнесу. І, навпаки, позитивні новини і інформація навколо компанії завжди будуть добре впливати на залучення клієнтів, партнерів, співробітників.

Тож: «Медіація не обов’язково суд», – де тут поставите кому Ви?