ДФС намагається обґрунтувати нереальність господарськоїоперації. Іноді, податкова, як на доказ, посилається на порушення Платником іншого,не податкового, законодавства. Наприклад, не дотримано нотаріальної формидоговору, відсутні ТТН, сертифікати якості і таке інше.

Огляд судової практики.

1.    ТОВ орендувало конейу фізичної особи для перевезення молока та декларувало витрати по такимопераціям. ДФС нереальність операції доводить тим, що договір оренди нотаріально не посвідчений, хочазаконом це вимагається (ст. 799 ЦКУ). Крім того, відсутні первинні документи щодо передачі коней до ТОВ та документищодо утримання і використання ТОВкою цього виду транспорту.

ВАСУ в ухвалі від 20.06.2017 зазначило, що орендаконей та найм ТЗ за участю ф.о. – це різніречі і нотаріальному посвідченню не підлягає: «договори оренди, за якими позивач орендував у фізичних осібконей як транспортні засоби длязбирання молока, а не гужовий транспорт, неє договорами найму наземнихсамохідних транспортних засобів заучасті фізичних осіб, які підлягають нотаріальному посвідченню».

Більш важливим є те, що порушення, встановленої ЦКУ, формидоговору не впливає, на думку ВАСУ, нареальність або нереальність відносин:«Колегія, погоджуючись з висновками судівпопередніх інстанцій про безпідставність доводів податкового органу про недотримання сторонами договору орендиконей вимог закону щодо його форми, не може визнати обґрунтованим вирішення справи в цій частині, зважаючина таке.

Колегія звертаєувагу, що стан виконання податкових обов'язків визначається виключно дотриманням норм податковогозаконодавства.

В основіоподаткування лежить не волевиявленняосіб у вигляді цивільно-правового правочину та дотримання сторонами вимог закону до договорів, зокрема до їх форми, а фактичний рух активів зурахуванням ділової мети такого руху та його зв'язку з господарською діяльністюплатника податків.

Норми податковогозаконодавства пов'язують формування витрат з фактом придбання товарів чи послуг з метою використання вгосподарській діяльності.

З позиційоподаткування не має значення, чи є вгосподарській операції дефект волевиявленнясторін правочину, а має значення господарська операція, що вчиненаплатником, яка і має бути предметом аналізу судом в податковому спорі.

Отже, визначальною обставиною при вирішеннісправи є обставина щодо понесенняплатником податку витрат, сплачених(нарахованих) як компенсація послуг оренди коней, з метою використання вгосподарській діяльності».

Враховуючи прискіпливість ДФС до правильності складанняпервинних документів та договорів, важко переоцінити позитивний ефект висновкуВАСУ.

2.    ТОВ по договору поставки надало первинні документи, але без товарно-транспортних накладних, щозмусило ДФС поставити під сумнів реальність операції.

Але, ВАСУ в ухвалі від 21.06.2017зазначив: «Разом з тим, судамиобґрунтовано не взято до уваги доводи податкового органу щодо відсутності у позивача товарно-транспортних накладних,подорожніх листів чи транспортних накладних, оскільки наявність чи відсутністьостанніх у товариства є лише дотриманням чи порушенням тільки правил перевезень автомобільним транспортом,що не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства».

3.  Похвально, щоДФС виходить за межі своєї вузької спеціальності у податковому праві та шукаєдокази у вимогах іншого законодавства, та переживає, що з Платником непогоджено залучення до проекту субпідрядників, але ВАСУ в ухвалі від 21.06.2017зазначив: «Для з'ясування змістугосподарської операції необхідно брати до уваги термінологію та вимоги податковогозаконодавства. Інші поняття можуть використовуватися лише в частині, що несуперечить податковим нормам. При цьому обґрунтуванняподаткових правопорушень не може здійснюватися з посиланням на недотриманнянорм інших галузей законодавства -цивільного,фінансового тощо.

Аналогічно платники податків не вправі посилатися нацивільно-правові та інші неподатковінорми в обґрунтування правомірності своєї поведінки.

Вказавши, що звіт, наданий контрагентом позивача, не містить завдання, відомостей пройого відповідального виконавця,списку використаної літератури, судапеляційної інстанції не зазначив норм законодавства, які визначають вказанідані як обов'язкові дані звіту зобробки та переінтерпретації геофізичних даних та аналізу геологічнихматеріалів, як і не визначено положень, які передбачають обов'язкове наданнявиконавцем замовнику відомостей щодо поетапного виконання послуг.

Відсутність погодження позивачем залучення контрагентомдо виконання робіт іншого виконавцяможе вказувати лише на порушення договірних зобов'язань і не спростовуєсаме по собі вчинення господарських операцій ».

Отже, позиція ВАСУ полягає в тому, що нараховуватиподаткові зобов’язання можливо лише у разі порушення норм податковогозаконодавства, а не цивільного, договірного права та іншого. 

Попередній допис: Свобода договору VS ЦК України.