Так розподільчий чи поточний рахунок? Пеня у сфері ЗЕД
В Законі № 185 Про розрахунки увалюті зазначено, що виручка резидента за експортним договором підлягаєзарахуванню на валютний рахунок впевний строк. Інакше – пеня.
Податкова вважає, що цей строк закінчуєтьсяз моменту надходження коштів на поточнийрахунок. Платники та Суди вважають, що з моменту надходження коштів на розподільчий рахунок.
А що говорить Закон?
Часто ці строки порушуються на 1-2дня, тому що валюта спочатку надходить на розподільчийрахунок, а через день-два кошти потрапляють на поточні рахунки компанії.
Одразу зазначимо, що тема даноїстатті – формальне додержання норм законодавства. В даній статті не розглядаютьсяпитання розумності законів або їх справедливості, а також питання, чи правильноштрафувати за порушення строку лише на 1 день.
Але, Суди вважають, що з моментунадходження виручки на розподільчий рахунок, пеня в 0,3% не моженараховуватися.
В ухвалі ВАС України від 25.10.2016 по справі № 814/1256/15 зазначено:«Таким чином, суди попередніх інстанційдійшли вірного висновку про те, що датоюнадходження спірної суми валютноївиручки є 31.12.2014 року - дата їїзарахування на розподільчий рахунокпозивача, а не 06.01.2015 року, як помилково вважає Жовтнева ОДПІ».
В ухвалі ВАС України від 03.10.2016 по справі № 805/1062/14зазначено: «Датою зарахування валютної виручки вважається зарахування її навідповідний валютний рахунок. Подальший рух коштів з валютного напоточний рахунок юридичної особи, у тому числі і з використаннямрозподільчого рахунку, свідчить про використання коштів вже на територіїУкраїни в перерахунку на національну валюту і не може вважатись первинним надходженням коштів внаслідок виконаннязовнішньоекономічних контрактів».
Аналогічний висновок містяться вухвалі ВАС України від 13.07.2016 посправі № 813/4770/15.
Іншими словами, ВАС Україниототожнює поняття «валютний» і «розподільчий» рахунки та вважає, що, якщо виручка в межах граничного строку зарахована на розподільчий рахунок платника, то відсутні підстави длявстановлення порушення ним вимог валютного законодавства та нарахуванняплатнику пені.
По-перше, Суди неправомірноототожнюють поняття «валютний» та «розподільчий» рахунки. В законодавстві ціпоняття не прирівняні, а визначення «валютному» рахунку взагалі відсутнє. Томувисновок Суду про їх ідентичність не ґрунтується на нормах законодавства.
По-друге, є Інструкція пропорядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, що затвердженапостановою НБУ від 24.03.1999 № 136, відповідно до п. 2.3 якої банк знімає експортну операцію резидента зконтролю після зарахування виручки за цією операцією саме на поточний рахунок останнього, а не на розподільчий.
Оскільки у законодавстві відсутнєвизначення «валютного рахунку», вважаємо,що керуватися потрібно нормами НПА, який регулює валютний контроль банків заекспортними операціями. В такому НПА (Інструкціяя № 136) чітко вказано, щовалютний контроль завершується після зарахування виручки на поточний рахунок.
В ухвалі ВАС України від 12.05.2015 у справі № 816/2079/14зазначено: «Банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцієюна поточний рахунок останнього.
Таким чином, експортна операціярезидента знімається банком з контролю лише після зарахуваннявиручки за цією операцією на поточнийрахунок резидента, у свою чергу день зарахування виручки за поточнийрахунок резидента є днем прострочення розрахунків.
З огляду на вищевикладене, нарахуванняпені закінчується у день зарахування виручки на поточний рахунок резидента, отже, пенянараховуються і за день зарахування виручки на поточний рахунок резидента».
По-третє, згідно з листом НБУвід 21.11.2016 № 40-0004/95287 «Щодозняття експортних операцій з валютного контролю»: «Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерськогообліку банків України-3 розподільчийрахунок призначений для обліку коштів, що підлягають розподілуабо додатковому попередньому контролю, у тому числі сум коштів в іноземнійвалюті, що підлягають обов'язковому продажу.
Отже, розподільчий рахунок маєтехнічний характер і не має статусупоточного рахунку суб'єкта господарювання, та, відповідно, зарахування надходжень на користь резидентів за зовнішньоекономічними(експортними) договорами на такийрозподільчий рахунок не можевважатися зарахуванням виручки резидентів у розумінні Закону тадля цілей здійснення уповноваженим банком валютного контролю відповіднодо Інструкції N136.
Враховуючи зазначене, у порушеному у листі випадку, експортна операція резидента може бути знята банком із контролю після зарахування іноземної валюти тагривневого еквіваленту, одержаного внаслідок обов'язкового продажу іноземноївалюти, на поточні рахунки цьогорезидента».
Попередній допис: Пеня у сфері ЗЕД та дата прийняття позову МКАС