В Законі № 185 Про розрахунки увалюті зазначено, що виручка резидента за експортним договором підлягаєзарахуванню на валютний рахунок впевний строк. Інакше – пеня.
Податкова вважає, що цей строк закінчуєтьсяз моменту надходження коштів на поточнийрахунок. Платники та Суди вважають, що з моменту надходження коштів на розподільчий рахунок.
А що говорить Закон?
Часто ці строки порушуються на 1-2дня, тому що валюта спочатку надходить на розподільчий рахунок, а через день-два кошти потрапляють на поточні рахунки компанії.
Одразу зазначимо, що тема даноїстатті – формальне додержання норм законодавства. В даній статті не розглядаютьсяпитання розумності законів або їх справедливості, а також питання, чи правильноштрафувати за порушення строку лише на 1 день.
Закон № 185 не дає визначенняпоняттю « валютний рахунок». Відсутнєтаке визначення і у постанові НБУ № 492 (Інструкція про порядок відкриття,використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах).
Але, Суди вважають, що з моментунадходження виручки на розподільчий рахунок, пеня в 0,3% не моженараховуватися.
В ухвалі ВАС України від 25.10.2016 по справі № 814/1256/15 зазначено:«Таким чином, суди попередніх інстанційдійшли вірного висновку про те, що датоюнадходження спірної суми валютноївиручки є 31.12.2014 року - дата їїзарахування на розподільчий рахунокпозивача, а не 06.01.2015 року, як помилково вважає Жовтнева ОДПІ».
В ухвалі ВАС України від 03.10.2016 по справі № 805/1062/14зазначено: «Датою зарахування валютної виручки вважається зарахування її навідповідний валютний рахунок. Подальший рух коштів з валютного напоточний рахунок юридичної особи, у тому числі і з використаннямрозподільчого рахунку, свідчить про використання коштів вже на територіїУкраїни в перерахунку на національну валюту і не може вважатись первинним надходженням коштів внаслідок виконаннязовнішньоекономічних контрактів».
Аналогічний висновок містяться вухвалі ВАС України від 13.07.2016 посправі № 813/4770/15.
Іншими словами, ВАС Україниототожнює поняття «валютний» і «розподільчий» рахунки та вважає, що, якщо виручка в межах граничного строку зарахована на розподільчий рахунок платника, то відсутні підстави длявстановлення порушення ним вимог валютного законодавства та нарахуванняплатнику пені.
Вважаємо, що висновки ВАС України невідповідають вимогам законодавства з огляду на таке.
По-перше, Суди неправомірноототожнюють поняття «валютний» та «розподільчий» рахунки. В законодавстві ціпоняття не прирівняні, а визначення «валютному» рахунку взагалі відсутнє. Томувисновок Суду про їх ідентичність не ґрунтується на нормах законодавства.
По-друге, є Інструкція пропорядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, що затвердженапостановою НБУ від 24.03.1999 № 136, відповідно до п. 2.3 якої банк знімає експортну операцію резидента зконтролю після зарахування виручки за цією операцією саме на поточний рахунок останнього, а не на розподільчий.
Оскільки у законодавстві відсутнєвизначення «валютного рахунку», вважаємо,що керуватися потрібно нормами НПА, який регулює валютний контроль банків заекспортними операціями. В такому НПА (Інструкціяя № 136) чітко вказано, щовалютний контроль завершується після зарахування виручки на поточний рахунок.
В ухвалі ВАС України від 12.05.2015 у справі № 816/2079/14зазначено: «Банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцієюна поточний рахунок останнього.
Таким чином, експортна операціярезидента знімається банком з контролю лише після зарахуваннявиручки за цією операцією на поточнийрахунок резидента, у свою чергу день зарахування виручки за поточнийрахунок резидента є днем прострочення розрахунків.
З огляду на вищевикладене, нарахуванняпені закінчується у день зарахування виручки на поточний рахунок резидента, отже, пенянараховуються і за день зарахування виручки на поточний рахунок резидента».
По-третє, згідно з листом НБУвід 21.11.2016 № 40-0004/95287 «Щодозняття експортних операцій з валютного контролю»: «Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерськогообліку банків України-3 розподільчийрахунок призначений для обліку коштів, що підлягають розподілуабо додатковому попередньому контролю, у тому числі сум коштів в іноземнійвалюті, що підлягають обов'язковому продажу.
Отже, розподільчий рахунок маєтехнічний характер і не має статусупоточного рахунку суб'єкта господарювання, та, відповідно, зарахування надходжень на користь резидентів за зовнішньоекономічними(експортними) договорами на такийрозподільчий рахунок не можевважатися зарахуванням виручки резидентів у розумінні Закону тадля цілей здійснення уповноваженим банком валютного контролю відповіднодо Інструкції N136.
Враховуючи зазначене, у порушеному у листі випадку, експортна операція резидента може бути знята банком із контролю після зарахування іноземної валюти тагривневого еквіваленту, одержаного внаслідок обов'язкового продажу іноземноївалюти, на поточні рахунки цьогорезидента».
Отже, можливо, позиція ВАС Українисправедлива, оскільки прийнята з урахуванням інтересів юридичних осіб, але вонає передчасною в частині ототожнення валютного і розподільчого рахунків та невідповідає вимогам законодавства.
Попередній допис: Пеня у сфері ЗЕД та дата прийняття позову МКАС