Всі, мабуть знають цю притчу: один прутик легко зламати, тоді яккілька прутиків разом – міцні та витривалі, і далеко не кожному до снаги їхзламати. В наших реаліях, в період економічної нестабільності, війни на сходіта назріваючої суспільно-політичної кризи, заклик об’єднуватися як ніколиважливий. Об’єднуватися на всіх рівнях – з сусідами в ОСББ, з небайдужимиукраїнцями у волонтерські організації, з колегами у професійні спілки.
Український бізнес об’єднуватися не звик.Правда в тому, що ми, українці, на ментальному рівні ворожо сприймаємо будь якуколективізацію: одне покоління пройшло через жахіття радянського розкуркулення,друге – втратило всі свої заощадження в горезвісному банку «Україна» чипенсійному фонді «Оберіг», третє – вклало гроші в житлову фінансову піраміду.Так склалося, що українець – чи то робітник, чи службовець, чи підприємець,втратив довіру до всього. От і живе за принципом: одному, хоч і важко, затебезпечніше.
Бути одному в наш час не лише важко, але і нераціонально. Виняток – такі монополії, як Укренерго, Нафтогаз, Укрзалізниця… -вони самі задають тон гри на ринку, самі ж в цю гру і грають. Але більшість бізнесів в нашій країні далеко не рівняНафтогазу. Та і не повинні вони до цього рівня прагнути, бо великий, середнійчи малий бізнес однаково важливий в маховику економіки. Як тоді маленькійкомпанії достукатися до своїх партнерів, конкурентів, представників влади, суспільнихдіячів та інших стейкхолдерів? Що зробити, щоб бути почутою, щоб впливати наприйняття важливих для галузі рішень, які можуть визначити долю бізнесу? Моя відповідь –об’єднуватися з іншими компаніями сектору.
Нещодавно відбулася чергова зустріч голови ДФС Романа Насірова з бізнесом. ПанНасіров повідомив, що нарешті в Україні буде впроваджено інститут незалежнихекономічних операторів, про відновлення роботи електронного кабінету платникаподатків, про новий офіс аудиту. І взагалі, він дуже задоволений роботою ДФС: надходженнядо бюджету зросли, гроші на створення програмного забезпечення таоновлення серверів та дата-центрів виділяються, а якщо не виділяються, тобізнес завжди допомагає.
На зустрічі було близько 40 гостей. Всі вони – зайняті ділові люди зіщільним графіком. То чому ж вони залишили свої справи на кілька годин і прийшлина зустріч? Точно не заради того, аби почути, що сервери ДФС оновлюються, анадходження до бюджету зростають. Тим з них, хто переймається долею ДФС, було бдостатньо почитати реліз на офіційному сайті. А прийшли вони заради того, щобмати змогу особисто поспілкуватися з Головою ДФС – чи то в період сесії питань,чи вже після закінчення офіційної частини.
Кожний озвучував своє конкретнепитання – як повернути ПДВ, як заповнити декларацію, у кого отриматикваліфіковану консультацію, як здати декларацію, якщо місцева податковавідмовляється її прийняти, і т.д., і отримував конкретну відповідь. Длябільшості з тих, хто був на зустрічі – то була чи не єдина можливістьпорадитися з очільником ДФС. Бо потрапити до чиновника в кабінет – не така йпроста справа. Поговорити з ним і переконати розглянути конкретну пропозицію щеважче. Та і не треба йти в Міністерства та інші держструктури – потрібнийчиновник сам прийде на зустріч, якщо бізнес спільнота збереться разом, щоб йоговислухати.
Майданчики, щоб збиратися разом, є. В Україніце Європейська Бізнес Асоціація, Американська Торгівельно-Промислова Палата таще кілька десятків галузевих спільнот. Але не всі компанії в Україні є членамивищезгаданих асоціацій – для прикладу, АСС має 630 учасників, ЕВА – 925. І цепри тому, що станом на 1 січня 2015 р. кількість зареєстрованих в Україніюр.осіб складало 1, 201 млн!
В світі такі організації створюються або зметою захисту підприємців (профспілки, союзи і т.д.) або з метою лобіювання. Іякщо для українських реалій професійні спілки – явище звичне і зрозуміле, івсім учасникам ринку зрозуміла роль спілки, то роль лобізму ми тільки починаємоусвідомлювати. В Україні секторів, компанії-гравці яких займаються лобізмом, нетак вже й багато: фармацевтична, молочна, тютюнова, алкогольна, автомобільнагалузь та інші. Між тим немає в економіці такої сфери, яка б не була чутлива дозаконодавчих змін.
Саме участь у галузевих чи бізнес-асоціаціях даєможливість компанії, незалежно від її масштабів, бути почутою, брати участь узаконотворчій діяльності і розвивати галузь, захищати спільні длявсіх учасників ринку інтереси і виборювати кращі умови. Бо кожнийбізнес окремо – це прутик. Товстіший чи тонший один – він однаково вразливий. Абагато прутиків разом – це міцний віник, який зрештою вимете корупцію та наведелад у нашому з вами спільному домі.