28 листопада 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 910/1834/19 (ЄДРСРУ № 115408901) досліджував питання щодо обов`язку учасника справи надавати докази надсилання іншим учасникам справи копій заяв та клопотань з процесуальних питань.

Верховний Суд у пункті 4.50. постанови від 26.07.2023 у справі №924/681/22 сформував висновок, що приписи статей 169, 170 ГПК України не містять обов`язку особи, яка звернулася з клопотанням у справі, надавати докази його надсилання іншим учасникам справи, за винятком абзацу 2 частини другої статті 170 ГПК України, а саме до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Тобто надання доказів надсилання заяв чи клопотань, крім заяв, скарг, клопотань чи заперечень, які подаються на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, не є обов`язковим.

Верховний Суд вважає за необхідне відступити від висновку, зробленого Верховним Судом у постанові від 26.07.2023 у справі № 924/681/22 стосовно відсутності в учасника права обов`язку надавати докази надсилання заяви іншим учасникам справи, якщо це не заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення або в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень з огляду на таке.

Згідно з частиною другою статті 161 ГПК України, що закріплена у параграфі 1 "Заяви по суті справи" Глави 1 Розділу ІІІ, заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Параграфом 2 "Заяви з процесуальних питань" цієї Глави та Розділу ГПК України визначено форму і зміст заяв, клопотань, заперечень, які можуть бути подані, при розгляді справи судом учасниками судового процесу. У цих заявах, клопотаннях, запереченнях учасники викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань.

Частинами другою, третьою статті 169 ГПК України визначено, що заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Частини перша - третя статті 170 ГПК України містять загальні вимоги до заяв поданих з процесуальних питань. Так, зокрема така заява має містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження) (частини перша, друга).

Положення статей 169 і 170 ГПК України підлягають застосуванню у взаємозв`язку, оскільки норми статті 169 передбачають загальний перелік та порядок подачі заяв та клопотань, а норми статті 170 ГПК України - форму та їх зміст.

Верховний Суд вважає, що частина перша статті 170 ГПК України встановлює вимогу до всіх письмових заяв, клопотань та заперечень, а тому, з урахуванням комплексного застосування норм права (статей 169, 170 ГПК України) слід дійти висновку, що положення частини першої - третьої вказаної статті містять загальні вимоги щодо всіх без виключення заяв, поданих з процесуальних питань.

Крім того, з урахуванням визначеного статтею 129 Конституції України принципу змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також передбаченого, зокрема, статтею 7 ГПК України обов`язку суду гарантувати дотримання прав всіх учасників справи подати свої міркування та заперечення щодо письмово заявлених клопотань інших учасників справи, до заяви про забезпечення доказів мають бути подані докази її направлення іншим учасникам справи.

Подібний висновок містить ухвала Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18.08.2023 у справі № 460/25721/22.

ВИСНОВОК: Враховуючи викладене, з метою забезпечення єдності судової практики щодо застосування норми абзацу другого частини другої статті 170 ГПК України у взаємозв`язку з частиною першою вказаної статті, колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку колегії суддів Касаційного господарського у складі Верховного Суду з іншої палати, викладеного у постанові від 26.07.2023 у справі № 924/681/22 щодо відсутності обов`язку учасника справи надавати докази надсилання іншим учасникам справи копій заяв та клопотань з процесуальних питань.