14 березня 2018року Верховний Суд у складі колегії суддівКасаційного адміністративного суду в рамках справи № 820/1867/17, адміністративне провадження №К/9901/2067/17, ЄДРСРУ № 72791164 роз’яснив про наслідки, які настають присплаті податків, якщо останній день строку сплати припадає на вихідний абосвятковий день.

Згіднопунктом 49.2 статті 49 ПК України, якщо останній день строку подання податковоїдекларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строкувважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковимднем. 

Як визначено у статті 5 Європейськоїконвенції про обчислення строків (ETS №76) від 16 травня 1972 року, підписаноюдержавами - членами Ради Європи, яка застосовується до обчислення строків уцивільних, комерційних і адміністративних справах, при обчисленні строкусуботи, неділі та офіційні свята враховуються. Однак, якщо dies ad quem (дляцілей цієї Конвенції термін dies ad quem означає день, у який строк спливає) строку, до спливу якого маєбути здійснена та чи інша дія, припадає на суботу, неділю, офіційне свято чидень, який вважається офіційним святом, встановлений строк подовжується наперший робочий день, який настає після них. 

У відповідності до частини 1 статті15 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 року№1906-IV чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманнюУкраїною відповідно до норм міжнародного права. 

За змістом пункту 3.2 статті 3 ПКУкраїни якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого наданаВерховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цимКодексом, застосовуються правила міжнародного договору. 

При цьому, пунктом 56.21 статті 56 ПКУкраїни встановлено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншогонормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли нормирізних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного ітого ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускаютьнеоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків абоконтролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користьяк платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається накористь платника податків. 

Таке застосування норм податковогозаконодавства відповідає й основним засадам податкового права, проголошеним устатті 4 ПК України. 

ВИСНОВОК: Враховуючи наведене за встановленихсудами обставин здійснення позивачем сплати податку у перший робочий день післявихідного, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанційпро недопущення ним порушення правил сплати (перерахування) податку тавідсутність підстав для притягнення до відповідної відповідальності за це.

 

P.s. Вказаний висновок узгоджуєтьсяіз правовою позицією Верховного суду Україні висловленій 9 червня 2015 року усправі № 21-18а15 де колегія суддів Судової палати в адміністративних справахВерховного Суду України дійшла висновку, що у разі якщо останній день строкуподання податкової декларації, передбачений підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті49 ПК, припадає на вихідний або святковий день, граничним строком подання такоїдекларації є перший після нього робочий день. Тому початок перебігувстановленого пунктом 57.1 статті 57 ПК десятиденного строку для сплатизазначеного у декларації податкового зобов’язання пов’язаний саме із такимробочим днем. 

Аналогічний висновок міститься вухвалах ВСУ від 24 червня 2014 р. у справі № 21-215а14 та від 1 квітня 2014року у справі № 21-30а14. 

Матеріал по темі: «ГРАНИЧНІ СТРОКИСПЛАТИ В ПОДАТКОВОМУ ЗАК-ВІ (СВЯТКОВІ ТА ВИХІДНІ ДНІ)»