Згідно до п. 164.1 ст. 164Податкового кодексу України (тут і далі норми Податкового кодексу України вредакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) базою оподаткуванняподатком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід зурахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуванийдохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений,наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно з абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податковогокодексу України встановлено, до загального місячного (річного) оподатковуваногодоходу платника податку включається, дохід, отриманий платником податку якдодаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу),зокрема у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного)кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедуроюбанкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляєплатника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про врученняабо шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомленняборжнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає сумуанульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу,нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітногоперіоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржниксамостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковійдекларації.

ВАЖЛИВО: Отже з аналізу вказаного положень Податкового кодексуУкраїни, вбачається, що боржник, який отримав додаткове благо у виглядіпрощення (анулювання) суми боргу за кредитом та який був належним чиномповідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов'язаний відобразитианульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням таперерахуванням до бюджету відповідної суми податку.

Проте, 13 березня 2018 року Верховний Суд у складі колегіїсуддів Касаційного адміністративного суду в контексті справи №826/2226/15 (ЄДРСРУ № 72721598) вказує, щопід час вирішення справи необхідно враховувати наступне.

Відключити

Додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності,послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податкуподатковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний звиконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою зацивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку(пп. 14.1.47, пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України).

(!!!) Визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та базиоподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у виглядідодаткового блага, є приріст показників фінансового та/або майнового стануплатника податку.

Згідно з пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу Українидохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманийрезидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльностіна території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземнимироботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічнійзоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді процентів, дивідендів,роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплаченихрезидентами України.

Отже аналізуючи зміст вказаних положень Податкового кодексуУкраїни, судзазначає, що сума анульованого податкового боргу включає як основну сумукредиту, так і нараховані проценти за користування кредитом, якіє невід'ємною частиною кредитного договору та суми за кредитним договором, таякі підлягають обов'язковій сплаті боржником відповідно до умов кредитногодоговору, оскільки йдеться про борг в цілому, тобто про загальну сумуфінансових зобов'язань, що підлягають погашенню боржником, незалежно відпідстави їх виникнення.

Наведене цілком відповідає економічній сутності доходу, оскількипри списанні (анулюванні) заборгованості особа одержує економічну вигоду увигляді збереження активів у силу припинення належного кредитору права вимогита кореспондуючого цій вимозі обов'язку боржника витрачати кошти на погашеннязаборгованості за кредитом включаючи і проценти як невід'ємної частиникредитного договору.

Відключити

ВАЖЛИВО: Таким чином, проценти нараховані за користуваннякредитними коштами включаються до оподаткованого доходу, що отриманий платникомподатку як додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, анульованого(прощеного) кредитором.

Більше того, 13.03.2018 р.  Верховний Суд у складі колегіїсуддів Касаційного адміністративного суду в контексті справи №826/6380/15 (ЄДРСРУ № 72745231)вказав: «визначальною ознакою доходу є фактичне отримання (нарахування)платником (-ку) податку такого доходу, у зв'язку з чим, анульовані суми тілакредиту, за змістом абз. «д» пп.164.2.17 пп.164.2 ст.164 Податкового кодексуУкраїни, включаються до доходу платника податку в якості додатковогоблага, в той час як плата по кредиту (втому числі у вигляді відсотків) таким доходом платника податкуне є.

З такою позицією суду касаційної інстанції судова колегіяВерховного Суду погоджується. Цей висновок є правильним з огляду на змістположень пп.164.1.2, п. 164.1 ст.164, пп.14.1.47, пп.14.1.56 п.14.1 ст.14 щодотого, що додаткові блага в якості оподатковуваного доходу повинні бутинарахованими (виплаченими, наданими) платнику податків.

З огляду на правову природу неустойки, яка є засобомзабезпечення виконання зобов'язань, тавідсотків, які є платою за користування кредитом, відповідні суми для цілейоподаткування не можуть бути включені до доходу, отриманого в якостідодаткового блага.»

Відключити

Відповідно до пп. 165.1.49 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексуУкраїни до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платникаподатку не включаються інші доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються доскладу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

При цьому, до загального місячного (річного) оподатковуваногодоходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені),відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків,отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірногозобов'язання (пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України).

Згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом єнеустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежновиконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках відсуми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день простроченнявиконання.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням єправовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користьдругої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надатипослугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор маєправо вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконаннязобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою,притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 605 Цивільного кодексу України зобов'язанняприпиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від йогообов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Відносини, що виникли між банком та його клієнтом з питаньнадання кредиту є цивільно-правовими відносинами, які регулюються актамицивільного законодавства України.

ВИСНОВОК: Таким чином нарахування пені та штрафів є лише засобомзабезпечення виконання основного зобов'язання перед банком та не є доходом платника податку уразі їх анулювання за рішенням банківської установи.

Отже, суми неустойки у вигляді відсотків за несвоєчасневиконання зобов’язання, нараховані банком відповідно до умов договору, є лишезасобом забезпечення виконання цивільного зобов'язання, а оскільки ці сумианульовані за рішенням кредитора, то вони не є фактично отриманим доходомплатника податку в розумінні Податкового кодексу України, який підлягаєоподаткуванню згідно абз. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 цього Кодексу.

Матеріал по темі: «Оподаткуванняпрощених (анульованих) кредитів: «додаткове благо»»