06.02.2018 р.Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в контексті справи № 816/166/15-а (ЄДРСРУ № 72029159)досліджував обставини щодо обґрунтованості посилання податкового органу наненадання транспортної документації на перевірку, як на підставу для відмови взадоволенні позовних вимог платника податку.
Відповідно до розділу 1 Правил перевезеньвантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерстватранспорту України №363 від 14.10.1997 року, товаротранспортна документація -комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання,передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасникамитранспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасниківтранспортного процесу юридичний документ, що призначений для списаннятоварно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування,складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків заперевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Згідно пунктів 11.1, 11.3, 11.4,11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів єтоварно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожнійлист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів недопускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюєтьсянезалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну наперевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник)повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняттявантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всіїї екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається уЗамовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором)вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписомвантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передаєтьсяПеревізнику.
Разом з тим, вказані правилаперевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правилподаткового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права,обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту(перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема,товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинногобухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажутоварно-матеріальних цінностей.
Отже, товарно-транспортнанакладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей тарозрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.
Окрім цього, за умови встановленняфакту перевезення товару у процесі його поставки від заявлених контрагентівпорядок заповнення товарно-транспортних накладних не має вирішального значеннядля визначення податкових наслідків операцій з поставки товару (ПостановаВС/КАС від 06.02.2018 р. у справі № 804/4940/14 , ЄДРСРУ № 72029288).
Більше того, відсутність у покупцяреєстру товарно-транспортних накладних не може бути самостійною та достатньоюпідставою для висновку про нездійснення поставки товару позивачу (ПостановаВС/КАС від 24.01.2018 р. справа № 806/684/14 , ЄДРСРУ № 71829171).
Разом з тим, відсутність втоварно-транспортних накладних інформаціїпро назви марок автомобілів за наявності інших даних, якіідентифікують автомобіль, та за наявності первинних документів (актів виконанихробіт, видаткових накладних та ін.), які повністю підтверджують факттранспортування товарів, не вказує, що позивачем допущено порушення податковогозаконодавства, а відсутністьпечатки вантажоодержувачів на деяких екземплярахтоварно-транспортних накладних позивача, який виступав у відповіднихправовідносинах замовником, нівелює значення таких як первиннихдокументів, є необґрунтованими. Не спростовують самого факту транспортуваннявантажу та документального підтвердження такої операції й доводи відповідачапро те, що в актах виконаних робіт незазначено товар, що перевозився контрагентами позивача, автомобіліта місце поставки товару, адже, вимога щодо необхідної деталізації змісту таобсягу господарської операції в акті виконаних робіт не передбачена чинним начас виникнення правовідносин законодавством, а відомості, про відсутність якихв актах виконаних робіт вказував податковий орган, містяться в інших наданихпозивачем документах, зокрема в товарно-транспортних накладних, видатковихнакладних (Постанова ВС/КАС від 17.01.2018 р. справа № 802/537/13-а , ЄДРСРУ № 71692518).
ВИСНОВОК: З урахуванням наведеного, слідзазначити, що оскільки транспортною документацією підтверджується операція знадання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то занаявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і йоговикористання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, яктоварно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальнихгосподарських операцій, витрати на які позивачем віднесено до складувалових витрат, а відтак, і не може бути єдиною підставою для позбавленняплатника податку права на отримання податкового кредиту з податку на доданувартість.