Верховний суд в контексті справи №910/4502/17 (ЄДРСРУ № 71446413) зауважує , що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не єабсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги нарішення. Ці обмеження повинніпереслідувати легітимну мету, крім того, має бути розумний ступінь пропорційності між використанимизасобами та поставленими цілями (Рішення Європейського суду з прав людини від18.11.2010р. по справі "Мушта проти України").
Відповідно до п.1. Розділу 6"Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін доГосподарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуальногокодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчихактів" від 03.10.2017р. № 2147-VIII, цей Закон набирає чинності з дняпочатку роботи Верховного Суду, визначеного рішенням його Пленуму відповідно доЗакону України "Про судоустрій і статус суддів". Вказаний Закон № 2147-VIII оприлюднений вгазеті "Голос України" №221-222 від 28.11.2017р
(!!!) Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду № 2 від30.11.2017р. днем початку роботи Верховного Суду визначено 15 грудня 2017 року.Дана Постанова оприлюднена в газеті "Голос України" №225 від01.12.2017р.
Таким чином, станом на 15.12.2017р. суб’єктам господарювання, з офіційно оприлюдненихвідомостей, було відомо про те, що 15 грудня 2017 року вже діє нова редакціяГосподарського процесуального кодексу України, яка не передбачає процесуальногоправа ТОВ на звернення з заявою заяву про перегляд постанови Вищогогосподарського суду України. Даніпроцесуальні обмеження були чіткими та передбачуваними для заявника. Однак,заявник, діючи з неналежною сумлінністю, звернувся з цією заявою до ВерховногоСуду України в період дії нової редакції Господарського процесуального кодексуУкраїни.