06.12.2017р. Верховний суд України, в контексті справи № 6-1619цс17 , вчерговий раз досліджував питання щодо несвоєчасного отримання судового рішення сторонами, як підставу визнання поважною причиною пропуску строку наоскарження останнього.
Необхідно вказати, що перебіг процесуального строку починаєтьсяз наступного дня після складання постанови апеляційного суду в повномуобсязі» (Постанова ВСУ від 23.02.2016 року по справі №826/104/115 (№ в ЄДРСРУ 56580853).
Поряд з цим, Судова палата у цивільних справах ВерховногоСуду України 5 жовтня 2016 року розглядаючи справу №6-1724цс16 вказала, що право на касаційне оскарження судового рішеннянапряму залежить від своєчасності отримання судового акту апеляційноїінстанції, тобто поновлення строків вбачається можливим лише з підставнесвоєчасності отримання рішення (ухвали, постанови) суду.
ВАЖЛИВО: Процесуальний Закон не дає визначення терміну «поважніпричини». Між тим в Рішенні Верховного суду України від 13.09.2006 року посправі № 6-26370кс04 (№в ЄДРСРУ 135558) вказане наступне: «Поважними причинами пропуску строку позовноїдавності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред'явлення позову стаєнеможливим або утрудненим».
У цій справі суд вказав, що відповідно до положень частинипершої статті 73, частини другої статті 325 ЦПК України у разі пропущеннястроку, встановленого частиною першою цієї статті, зпричин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявоюособи, яка подала скаргу, може поновити цей строк.
За змістом абзацу другого частини третьої статті 328 ЦПК Україниякщо заяву не подано особою у зазначений строк або наведені підстави дляпоновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідачвідмовляє у відкритті касаційного провадження.
Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основнихзасад судочинства є забезпечення касаційного оскарження рішення суду, авідповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободтаке конституційне право повинне бути забезпечене судовими процедурами, якіповинні бути справедливими.
Згідно зі статтею 313, частиною першою статті 218 ЦПК Українирішення суду або його вступна та резолютивна частини проголошуються негайнопісля закінчення судового розгляду і прилюдно, крім випадків, встановлених цимКодексом. Головуючий роз’яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.
Відповідно до статті 222 ЦПК України копії повного рішення судувидаються особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такогорішення. Особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовомузасіданні, копії повного судового рішення надсилаються рекомендованим листом зповідомленням про вручення протягом двох днів з дня його складання або за їхзверненням вручаються їм під розписку безпосередньо в суді.
На порушення вимог частини третьої статті 222 ЦПК України копіюухвали суду апеляційної інстанції належним чином, а саме рекомендованим листом зповідомленням про вручення, відповідачці та її представнику небуло направлено, оскільки в матеріалах справи відсутні як зворотне повідомленняпро вручення, так і сам невручений рекомендований лист з відміткою про причинийого повернення. Наявний супровідний лист апеляційного суду про направленнякопії ухвали до відома сторонам у справі не підтверджує факту отримання нимикопії судового рішення.
Постановою Судової палати в адміністративних справах ВерховногоСуду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 21-240а13 (№в ЄДРСРУ 36171760) передбачено, що обставини, з якими сторона пов’язуєповажність причин пропуску строків звернення до суду, доводяться стороною івстановлюються судом тільки у випадку, якщо заявлена вимога про застосуванняцих строків.
В свою чергу необґрунтоване поновлення процесуальних строків наоскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу «Res judicata»(юридичної визначеності), про що вказує як судова практика Верховного судуУкраїни (наприклад, Постанова ВСУ від 13.07.2016 року по справі №3-774гс16 (№ в ЄДРСРУ 58986625) так ісудова практика Європейського суду з прав людини.
Поняття «законні очікування» (legitimate expectations) слідрозглядати як елементи верховенства права та «юридичної визначеності» (legalcertainty). Практика Суду ЄС і ЄСПЛ розглядає законні очікування як елементправової визначеності в умовах відсутності єдиної теорії легітимних (законних)очікувань, придатних для всіх національних правопорядків.
ВИСНОВОК: Якщо недотримання строків на касаційне оскарження булозумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, зокрема ненаправленням належним чином у передбачений законом спосіб копії ухвали особі,яка брала участь у справі, проте не була присутня в судовому засіданні, то цяобставина може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження зазаявою особи, яка оскаржує судове рішення.
Підсумовуючи зазначене вбачається наступне:
1. Уразі пропущення процесуального строку з причин, визнаних поважними, суддякасаційної інстанції зазаявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк;
2. Копіяухвали суду апеляційної інстанції направляється сторонам належним чином, а самерекомендованим листом з повідомленням про вручення;
3. Супровідний лист апеляційногосуду про направлення копії ухвали до відома сторонам у справі не підтверджує факту отриманняними копії судового рішення.
P.s. Правовою позицією Верховного суду України в постанові від01.03.2017 р у справі за № 6-245цс17 , від 1березня 2017 року у справі № 6-2818цс16 тавід 8 лютого 2017 року у справі № 6-3102цс16 , яка єаналогічною позиції ВСУ від 5 жовтня 2016 р. по справі №6-1724цс16 ,визначені підстави для поновлення процесуального строку на касаційнеоскарження, які нерозривно пов’язані з діями (бездіяльністю) суду апеляційноїінстанції.
Матеріал по темі: «ПОНОВЛЕННЯСТРОКУ НА АПЕЛЯЦІЙНЕ ОСКАРЖЕННЯ РІШЕННЯ СУДУ»