22.11.2017р. судова палата у цивільних правах Верховного Суду України в контексті справи №6-428цс17 досліджувала питання щодо неоднакового застосування нормматеріального права, а саме Закону України «Про захист прав споживачів».
Необхідно вказати, що суд врахував правовий висновок, викладений упостановах Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року (справа №6-2766цс15 , ЄДРСРУ 54513238) та 11 травня 2016року (справа № 6-65цс16 , ЄДРСРУ №57787457) щодо несправедливості умов укладеного договору в рамках захисту правспоживачів.
Відповідно до частин першої, другої статті 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочинустороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятоюта шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність установлена законом(нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом невимагається.
(!!!) Відносини,що виникають у зв’язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннямиЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, Законом України «Профінансовий лізинг».
Стаття 18 Закону України «Про захист прав споживачів» міститьсамостійні підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують праваспоживача.
Так, за змістом частини п’ятої цієї норми у разі визнання окремогоположення договору несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення можебути визнане недійсним або змінене, а не сам договір.
У разі коли зміна окремих положень або визнання їх недійснимизумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положенняпідлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (частинашоста статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Визначення поняття «несправедливіумови договору» закріплено в частині другій статті 18 цьогоЗакону. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципудобросовісності його наслідком є істотнийдисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.
ВАЖЛИВО: Аналізуючи нормустатті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», можна дійти висновку, щоумови договору кваліфікуються як несправедливі за наявності одночасно таких ознак:по-перше, вони порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, призводять до істотногодисбалансу договірних прав та обов’язків сторін; по-третє, завдають шкодиспоживачеві.
Несправедливими згідно із частиною третьою статті 18 ЗаконуУкраїни «Про захист прав споживачів» є, зокрема, умови договору про: 1)виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця,виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чиненалежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірнихзобов’язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов’язання споживача з оплатита його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника);2) встановлення жорстких обов’язків споживача, тоді як надання послугиобумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю(виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, уразі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення праваспоживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця,виробника) у зв’язку з розірванням або невиконанням ним договору (пункти 2 –4); 3) надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядкузмінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених удоговорі (пункт 11); 4) визначення ціни товару на момент його поставкиспоживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшуватиціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення цінипорівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору (пункт 13).
Аналогічна Правова позиція Верховного Суду України висловлена усправі №6-330цс16 від08.06.2016 р. (№ в ЄДРСРУ 58275279).
За змістом частини п’ятої статті 11 Закону України «Про захистправ споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредитузастосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах,зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах задоговором, крім відсоткової ставки.
ВАЖЛИВО: Аналіз цихнорм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору профінансовий лізинг, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо платиза дострокове його погашення.
За змістом статті 808 ЦК України, якщо відповідно до договорунепрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу бувздійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальністьперед лізингоодержувачем за порушення зобов’язання щодо якості, комплектності,справності предмета договору лізингу, його доставки, монтажу, запуску вексплуатацію тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договорулізингу був здійснений лізингодавцем, продавець та лізингодавець несуть передлізингоодежувачем солідарну відповідальність за зобов’язанням щодо продажу(поставки) предмета договору лізингу.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 34 Закону України «Профінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» діяльністьз надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередкованезалучення фінансових активів від фізичних осіб, може здійснюватись лишефінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.
Послуга з адміністрування фінансових активів для придбання товаріву групах є фінансовою послугою (пункт 11-1 статті 4 цього Закону).
(!!!) Відповіднодо частини першої статті 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений неюбез відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.
Відповідно до частини другої статті 806 ЦК України до договорулізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуваннямособливостей, установлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних злізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення продоговір поставки, якщо інше не встановлено законом.
ВИСНОВОК: Виходячи заналізу норм чинного законодавства договір фінансового лізингу за своєюправовою природою є змішаним і містить елементи договорів оренди (найму) такупівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповіднодо статті 628 ЦК України.
Окрім цього, 18.01.2017 р. Верховний суд України, розглядаючисправу № 6-648цс16 таусуваючи розбіжності щодо відповідності умовам діючого законодавства договорівфінансового лізингу автомобіля, висловив правову позицію, суть якої полягає втому, що по-перше: 1) договір найму транспортного засобу укладається уписьмовій формі; 2) договір найму транспортного засобу за участю фізичної особипідлягає нотаріальному посвідченню; по-друге: договір фінансового лізингу ізспоживачем повинен виключати несправедливими умови і не допускати істотнийдисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу; по-третє: договірфінансового лізингу зі споживачем, мають право укладати лише фінансові установиі лише після отримання відповідної ліцензії, а за недотримання вищевказанихумов - договір фінансового лізингу є нікчемним або може бути визнаний судомнедійсним.