15.11.2017р. Верховний суд України в контексті справи №6-2921цс16 досліджував питання щодоправового режиму майна в новобудові набутого в період шлюбу.
Нормистатей 57, 60 СК України встановлюють загальні принципи нормативно-правовогорегулювання відносин подружжя щодо належного їм майна, згідно з якими майно,набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільноїсумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини(навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо)самостійного заробітку (доходу). Майно, набуте кожним з подружжя до шлюбу, є особистоюприватною власністю кожного з них.
Зокрема,відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватноювласністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею (ним) за час шлюбу, але закошти, які належали їй (йому) особисто.
Отже,належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тількифактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами абопрацею в його набутті.
Аналогічнаправова позиція висловлена у рішеннях Верховного суду України від 26.03.2008 р.у справі № 6-25432св07 , від 20.08.2008 р. у справі №6-5349св08 та від 02.10.2013 р. усправі № 6-79цс13 , від 01.07.2015 р. у справі №6-612цс15 та від 16.12.2015 р. усправі № 6-2641цс15 , від 07.12.2016 р. у справі № 6-1568цс16 та ін.).
Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власностіподружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під часшлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні суміснікошти або спільна праця подружжя.
Судовапрактика називає критерії, які дозволяють надати спірно-набутому майну режимспільного майна, зокрема це:
1) часнабуття такого майна,
2) кошти,за які таке майно було набуте (джерело набуття),
3) метапридбання майна, яка дозволяє надати йому правовий режим спільної власностіподружжя.
Однак,правова природа набуття права власності на новобудову відрізняється від набуттяправа власності на інше майно, оскільки новобудова може бути здійснена зарахунок інших осіб, у тому числі й за рахунок колишнього подружжя, а прийнята вексплуатацію вже під час укладення нового шлюбу.
Визначеннячастки права власності подружжя в новобудові здійснюється відповідно до частоквкладу у зведення будівлі у період шлюбу.
ВИСНОВОК: сам по собі факт оформлення права власності нановозабудову в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такогомайна до об’єктів права спільної сумісної власності подружжя.