04.10.2017 р. Судова палата у господарських справах ВерховногоСуду України в контексті справи № 3-201гс17 вирішувала проблемивизначення підвідомчості судових проваджень при подані відповідних позовів, щовиникають з земельних правовідносин .
За змістом положень статей 1, 41, 12, 13 ГПК місцевігосподарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин,а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, а отжерозглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спорувідповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
Припинення провадження у справі – це форма закінчення розглядугосподарської справи без прийняття судового рішення у зв’язку з виявленнямпісля порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов’язуєнеможливість судового розгляду справи.
Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 80 ГПКгосподарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягаєвирішенню в господарських судах України.
З огляду на положення статей 3, 17 Кодексу адміністративногосудочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється напублічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктомвладних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чибездіяльності цього суб’єкта, відповідно прийнятих або вчинених ним приздійсненні владних управлінських функцій.
Цивільний процесуальний кодекс України передбачає, що у порядкуцивільного судочинства розглядаються справи щодо спорів у правовідносинах, колирозгляд таких справ не проводиться за правилами іншого судочинства.
ВАЖЛИВО: Питання про те, чи підвідомча господарському суду справа успорі, що виник із земельних правовідносин, вирішується залежно від того, якийхарактер мають спірні правовідносини, тобто чи є вони приватноправовими чипублічно-правовими, та чи відповідає склад сторін у справі статті 1 ГПК.
Так, господарським судам підвідомчі лише справи успорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто звідносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов’язанихіз здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянкина засадах рівності.
При вирішенні питання про те, чи мають земельні відносиниприватноправовий характер, слід враховувати, що виходячи з положень статей 11,16, 167, 169, 374 Цивільного кодексу України, 2, 8, 133 Господарського кодексуУкраїни, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 ЗК випливає, що органивиконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодорозпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності діють якоргани, через які держава або територіальна громада реалізують повноваженнявласника земельних ділянок.
Слід зазначити, що 29.03.2017 року у справі №21-3412а16 та 24.01.2017 р. судовапалата в адміністративних справах Верховного Суду України розглядаючи справу №21-1559а16 підтримала правові висновкивикладені у постановах Верховного Суду України від 24 лютого та 10 березня 2015року (справи №№ 21-34а15, 21-547а14 відповідно)щодо підвідомчості судових спорів з суб’єктом владних повноважень відноснорішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду.
У цих справах суд дійшов висновку, що у разі прийняття суб’єктомвладних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чиоренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після йогореалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичноюособою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної(господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.
ВИСНОВОК: Спори за участю державних органів та органів місцевогосамоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органимісцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, завідповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.
Господарським судам при вирішенні питання підвідомчості спору,що виник із земельних правовідносин, слід аналізувати не лише предмет і складсторін спору, але і його підставу, яка розкриває характер спірних правовідносинміж сторонами і вказує на рівність або адміністративне підпорядкування сторінспору.
P . s . Необхідновраховувати, що у постанові від 17 лютого 2015 року по справі №21-551а14 Верховний Суду України висловивправову позицію, яка полягає у тому, що у разі прийняття суб'єктом владнихповноважень рішення, на підставі якого виникають цивільні права та обов'язкиособи та такі права підтверджуються чи оформленні відповіднимправовстановлюючим документом, подальше оспорювання іншою особою правомірностінабуття фізичною чи юридичною особою права має вирішуватись у порядку цивільної(господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.
Такого ж висновку Верховний Суд України дійшов у постановах від24 лютого 2015 (справа №21-34а15 ), від 16 грудня 2014року (справа №21-544а14 ) від 09грудня 2014 року (справа №21-308а14 ), від 11листопада 2014 року (справа №21-493а14 ).
Матеріал по темі: «Підвідомчістьсудових справ що виникають з земельних правовідносин»