06.09.2017 р. Верховний суд України врамках справи № 6-185цс17 досліджував питаннящодо неоднаковезастосування судом касаційної інстанції статті 5 Закону України «Про судовийзбір» та статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», а самезвільнення споживачів від сплати судового збору при поданні апеляційних такасаційних скарг на рішення що стосуються порушення прав останніх.
Перед усім необхідновказати на інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду України з розглядуцив i льних i крим i нальних справ від 09.08.2017р. № 93-1517/0/4-17 "Щодозастосування частини третьої статті 22 Закону України "Про захист правспоживачів" коротка суть якого полягає в наступному: «…норма статті 5Закону України "Про судовий збір" не містить вичерпногопереліку пільг щодо сплати судового збору », «при визначеннітаких пільг слід керуватися іншим законодавством України, наприклад, статтею 22 Закону України "Про захист правспоживачів"», «…Крім того, судам також слід враховувати, що відповідно доабзацу другого пункту 6 ППВССУ N 10 застосування передбаченої статтею 22 ЗаконуУкраїни "Про захист прав споживачів" підстави для звільнення від сплати судовогозбору не обмежується розглядом справи в суді першої інстанції,оскільки статтею 13 ЦПК споживачу гарантується апеляційне та касаційнеоскарження судового рішення (рішень), прийнятого за результатами розгляду йогопозову.
Між тим в рішенні Конституційного СудуУкраїни № 12-рп/2013 від 28 листопада 2013 року, яке єостаточним та обов'язковим до виконання на території України, також зазначено,що перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за поданняпозову, визначено у статті 5 Закону України «Про судовий збір» і цей перелік євичерпним.
Оскільки спеціальним законом, якийвизначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо йогосплати є Закон України «Про судовий збір», то саме цей Закон підлягаєзастосуванню.
Аналогічна думка висловлена ВерховнимСудом України в ухвалах від 16.01.2016 року (справа № 6-3084ц15 ), від 29.01.2016 року (справа № 6-209ц16 ), від 03.02.2016 року (справа № 6-228ц16 ), від 09.02.2016 року (справа № 6-36ц16 ),від 01.03.2016 року (справа № 6-484ц16 ).
Виходячи з того, що статтею 5 ЗаконуУкраїни «Про судовий збір» не передбачено звільнення споживачів від сплатисудового збору, відсутні правові підстави для звільнення позивачів-споживачіввід сплати судового збору за подання відповідної позовної заяви.
Однак повертаючись до зазначеної справисуд вказав, що відповідно до статті 1 Закон України № 3674-VI від 08 липня 2011року «Про судовий збір» (далі – Закон № 3674-VI) судовий збір – це збір, щосправляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, завидачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень,передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
За правилами статей 79, пункту п’ятогостатті 119, частини другої статті 297, частини другої статті 328, абзацутретього частини першої статті 358 ЦПК України судовий збір належить до судовихвитрат, пов’язаних з розглядом судової справ, які несуть сторони в судах усіхрівнів, зокрема при розгляді позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги чизаяви про перегляд судових рішень (Верховний Суд України).
Платниками судового збору є громадяниУкраїни, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації,інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, якізвертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбаченеЗаконом № 3674-VI (стаття друга цього Закону).
Сплата судового збору особами, якізвертаються до суду - це процесуальний обов’язок, який визначається нормамицивільного процесуального закону (ЦПК України) та Закону № 3674-VI. При цьомупроцесуальна норма частини другої статті 79 ЦПК України є бланкетною і вчастині визначення розміру судового збору, порядку його сплати, повернення ізвільнення від сплати відсилає до окремого закону, зокрема Закону № 3674-VI.
Об’єкти сплати судового збору, тобтопроцесуальні дії, за які справляється судовий збір, встановлені у статті 3Закону № 3674-VI.
Такими об’єктами є процесуальні документи,які особа подає до суду (позовна заява, апеляційна чи касаційна скарга, заявапро перегляд судового рішення тощо). Так само ця норма визначає процесуальнідокументи, за подання яких судовий збір не справляється ( частина друга статтітретьої цього Закону)
Стосовно документів, за подання якихсудовий збір справляється, стаття 4 Закону України «Про судовий збір»установлює розміри ставок судового збору. При цьому розміри ставок судовогозбору так само залежать від характеристики об’єкта справляння – позовназаява, скарга чи інша заява (в деяких випадках – у поєднанні зхарактеристикою суб’єкта, який звертається до суду).
Пільги щодо сплати судового зборувизначені статтею 5 Закону України «Про судовий збір». При цьому передбачені вцій статті особи, які мають пільги щодо сплати судового збору, звільняються відйого сплати під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, про що прямозазначено в абзаці першому частини першої статті 5 цього Закону.
Пункт сьомий статті п’ятої Закону № 3674-VIу первісній редакції передбачав звільнення від сплати судового збору споживачівза позовами, пов’язаними з порушенням їхніх прав.
Одночасно частина третя статті 22 ЗаконуУкраїни «Про захист прав споживачів», згідно з якою споживачі звільняються від сплатисудового збору за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав.
Разом з тим від часу прийняття ЗаконуУкраїни «Про судовий збір» до нього неодноразово вносилися зміни.
Найпомітніші зміни відбулися внаслідокприйняття Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення зміндо деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» (далі – Закон№ 484-VIII).
Законом № 484-VIII суттєво підвищеноставки судового збору, а також одночасно значно скорочено перелік суб’єктів,які звільняються від сплати судового збору (відповідно викладено в новійредакції і статті 4, 5 Закону України «Про судовий збір)».
Так, Законом № 484-VIII стаття п’ятавикладена у новій редакції, відповідно до якої особи, які зазначені у ційстатті звільняються від сплати судового збору у всіх судових інстанціяхвідповідно до зазначеного у ній переліку.
За змістом цієї норми Закону з перелікуосіб, звільнених від сплати судового збору, такі особи як споживачі виключені.
Зазначений перелік є вичерпним щодо сплатисудового збору у всіх судових інстанціях.
Разом з тим зміни в чинній редакціїчастини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»,відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору запозовами, що пов'язані з порушенням їх прав не внесено а тому після набраннячинності Закону № 484-VIII спостерігається збіг темпоральної (часової) тазмістовної (сутнісної) колізій правових норм одного й того ж рівня.
Так, Закон № 484-VIII є спеціальнимзаконом у питаннях звільнення від сплати судового збору. Стаття п’ята цьогозакону передбачала безумовне звільнення від сплати судового збору споживачів,але внаслідок викладення статті 5 цього Закону в новій редакції згідно ізЗаконом № 484-VIII споживачі на сьогодні відсутні в переліку осіб, що маютьпільги щодо сплати судового збору у всіх судових інстанціях.
При цьому частина третя статті 22 ЗаконуУкраїни «Про захист прав споживачів», який є спеціальним законом саме в ційсфері захисту прав споживачів звільняє споживачів від сплати судового збору заподання позову на захист своїх порушених прав
З метою подолання такої змішаної колізії,на думку Верховного суду України , слід виходити з такого.
Згідно з преамбулою Закону України «Прозахист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів,робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт інадавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а такожвизначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сферізахисту прав споживачів.
Стаття 22 Закону України «Про захист правспоживачів» підтверджує можливість судового захисту прав споживачів,передбачених законодавством і встановлює певні особливості судового захиступрав споживачів, однією з яких є звільнення споживачів від сплатисудового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. Урегулюванні сплати судового збору положення зазначеної норми права єспеціальними до положень статті п’ятої Закону № 3674-VI, оскільки останнязагалом урегульовує питання звільнення різних суб’єктів звернення до суду відсплати судового збору за різні процесуальні дії ( об’єкти сплати судовогозбору) в судах усіх інстанцій. У цьому Законі не йдеться про звільненняспоживачів від оплати судового збору загалом за подання до суду будь-якоїінстанції будь-якого з об’єктів справляння судового збору.
Разом з тим застосовувати частину третюстатті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» обов’язково слід усистемному зв’язку з нормами статей 1 – 6 Закону № 3674-VI, тобто враховуючихарактеристику об’єкта справляння судового збору та з урахуванням правилврегулювання темпоральної колізії, зокрема правила відповідно до якого пізнішеприйнятий закон відміняє закон, якій був прийнятий раніше.
Як уже зазначалося вище, статті 3 і4 Закону № 3674-VI визначають, що об’єктом справляння судового збору є процесуальнийдокумент – позовна заява, інша заява, апеляційна, касаційна скарги, заява проперегляд судового рішення Верховним Судом України тощо. Розмір ставки судовогозбору так само залежить передусім від об’єкта справляння судового збору.
(!!!) Аналізуючи норму частини третьоїстатті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у її системному зв’язку зположеннями статей 1 – 6 Закону № 3674-VI, зокрема статті п’ятої зазначеногозакону в редакції Закону № 484-VIII, слід дійти до висновку, що споживач, право якого порушенеі який у зв’язку саме з цим подає позов, відповідно до статті 22 Закону №3674-VI, звільняється від сплати судового збору за подання саме позовної заявидо суду першої інстанції, та має обов’язок щодо сплати судовогозбору при вчинені відповідних дій у всіх інших судових інстанціях та уВерховному Суді України.
Споживач не звільняється від сплатисудового збору за подання до суду інших документів як окремих об’єктівсправляння судового збору, зокрема апеляційної, касаційної скарг, заяви проперегляд судового рішення Верховним Судом України , то у таких випадках вінзобов’язаний сплатити судовий збір у розмірі ставки, визначеної відповідно достатті 4 Закону України «Про судовий збір».
ВИСНОВОК: Підсумовуючи вказане, вбачаютьсяреальні зміни у риториці Верховного суду України, адже спочатку останнійнаполягав, що споживач не звільняється від сплати судового збору, оскількипідлягає застосуванню спеціальний закон - Закон України «Про судовий збір» навсіх стадіях судового провадження, але зараз навпаки вказує, що тільки судпершої інстанції має право застосовувати пільги передбачені частиною третьоюстатті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Таким чином…
…очікуємо «наступного покращення» !!!