Спеціальнимзаконом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору таобліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснюєйого збір та ведення обліку, є Закон України від 8 липня 2010 року № 2464- VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державнесоціальне страхування» (далі - Закон № 2464- VI ).
Відповідно до статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок назагальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідованийстраховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язковогодержавного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярнійоснові з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством,прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат(послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціальногострахування.
Платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державнесоціальне страхування згідно статті 4 Закону № 2464-VI зокрема є:
- фізичні особи - підприємці, зокрема ті, яківикористовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або наінших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовимдоговором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою -підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видамдіяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичнихосіб та фізичних осіб - підприємців);
- фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно,та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудовогодоговору (контракту);
- фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обралиспрощену систему оподаткування.
ВАЖЛИВО: Відповідно до статті 9 вказаного вище Законудля зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, щореалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетнихкоштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядкунебюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахункивідкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.
Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно зположенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчоївлади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митнуполітику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формуваннядержавної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчоївлади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговуваннябюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державногосоціального страхування.
Розрахункове обслуговування органу доходів і зборівздійснюється відповідно до умов договорів між центральним органом виконавчоївлади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговуваннябюджетних коштів, і власниками рахунків.
Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертомупункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківськогорахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чивідділення зв'язку.
Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених упунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачуватиєдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числанаступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдинийвнесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступногомісяця.
Відповідно до частини десятої статті 25 Закону № 2464-VI,на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати закожний день прострочення платежу.
Приписами п.2 частини одинадцятої статті 25 вказаногоЗакону, орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такіштрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату(несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20відсотків своєчасно не сплачених сум.
Згідно зі статтею 25 Закону № 2464-VI, про нарахуванняпені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органудоходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади,що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, запогодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочихднів надсилається платнику єдиного внеску.
У відповідності до частини четвертої статті 45 Бюджетногокодексу України (далі - БК України), податки і збори та інші доходи державногобюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можутьакумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету(за винятком установ України, які функціонують за кордоном).
Приписами частини п'ятої статті 45 БК Українипередбачено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державногобюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування наєдиний казначейський рахунок.
ВАЖЛИВО: Аналіз норм БК України дає підстави зробитивисновок, що усі податкові надходження, справляння яких передбаченозаконодавством України, є доходами державного бюджету, які визнаютьсязарахованими до бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Поняття «єдиний казначейський рахунок» закріпленев Положенні про єдиний казначейський рахунок, затверджене Наказом Державногоказначейства України від 26 червня 2002 року № 122 (далі - Положення№ 122), та визначається як консолідований рахунок, відкритийДержавному казначейству України в Національному банку України для обліку коштівта здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банкуУкраїни.
Пунктом 2.1 цього Положення встановлено, що єдинийказначейський рахунок консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондівзагальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів іншихклієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначействаУкраїни та регламентується законодавством.
Зі змісту пунктів Положення № 122 слідує, що всі сплаченіподатки і збори (обов'язкові платежі), в будь-якому випадку зараховуються таакумулюються на один консолідований рахунок - єдиний казначейський рахунок, азарахування коштів на відповідний рахунок має значення лише для обліку коштів.
Така правова позиція узгоджується з практикою ВерховногоСуду України, яка відображена в постанові від 16 червня 2015 року по справі № 21-377а15 .
У вказаному рішенні колегія суду дійшла висновку, щоздійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язаннядо державного бюджету в строк, встановлений п.57.1 статті 57 Податковогокодексу (далі - ПК України), має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова.Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплатіузгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою длязастосування штрафів, передбачених п.126.1 статті 126 ПК України.
ВИСНОВОК: оскільки такі суми зараховуються на єдинийказначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифікації уплатіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не єдостатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної сумигрошового зобов'язання у визначений вказаною нормою ПК строк, а відтак і длязастосування на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК штрафних (фінансових)санкцій.
Аналогічне твердження міститься в ухвалі Верховного судуУкраїни від 10 травня 2017 року по справі № 2а-13500/12/2670 (ЄДРСРУ№ 66663341).
Матеріал по темі: «Податкові спори: не перерахування податків до бюджету звини банку»