14.06.2017 р . судові палати у цивільнихта господарських справах Верховного Суду України вмежах розгляду справи № 6-2563цс16 при вирішенні підсудності справи досліджувалипитання щодо зміни суб’єктивного складу учасників у договірних відносинах.
Відповіднодо вимог статті 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільногосудочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних,трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розглядтаких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Пунктом1 частини першої статті 205 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалоюзакриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядкуцивільного судочинства.
ВАЖЛИВО: При визначенні юрисдикційності спору слідураховувати, що критеріями розмежування між цивільною та іншими юрисдикціямиє, по-перше, характер спору про право (справи за позовами, щовиникають з будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справпроводиться за правилами інших видів судочинства), по-друге, однієюзі сторін у спорі є, як правило, фізична особа.
Тобтокритеріями розмежування між справами цивільного та господарськогосудочинства є одночасно суб'єктний склад учасників процесу та характерспірних правовідносин.
Заправилами статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПКУкраїни) господарським судам підвідомчі справи, зокрема, у спорах, що виникаютьпри укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.
Відповіднодо статті 21 ГПК України позивачами в судовому процесі є підприємства таорганізації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Згіднозі статтею 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичніособи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створенняюридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єктапідприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського судузгідно з установленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїхпорушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Необхідновказати, що відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним СудомУкраїни в постанові від 7 вересня 2016 року у справі № 6-1593цс16 вбачається,що не допускається об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства.
Втакому разі суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать дойого юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог,розгляд яких проводиться за правилами іншого виду судочинства.
Аналогічнівисновки у рішеннях та правових позиціях Верховного суду України від 27 квітня2016 року у справі № 6-2974цс15 , від 01 липня 2015 року у справі № 6-467цс15 , від 6квітня 2016 р. справу № 6-77цс16 та від 7 вересня 2016 року у справі № 6-1593цс16 .
ВИСНОВОК: Отже, при зміні суб’єктивного складу учасників зюридичної особи (ФОП) на фізичну у договірних відносинах, судовий спіррозглядається в порядку цивільного судочинства не дивлячись на те, що договірукладався саме між юридичними особами.
Матеріалпо темі: «Підсудність спору: законність об’єднання різнихпроцесуальних вимог»