Відповідно дочастин 2, 3 статті 40 Закону № 3038- V І «Про регулювання містобудівноїдіяльності» замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки увідповідному населеному пункті, зобов’язаний взяти участь у створенні ірозвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.
Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пунктуполягає у перерахуванні замовником до прийняття об’єкта будівництва в експлуатаціюдо відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеноїінфраструктури.
За змістом положень частини 1 статті 40 Закону № 3038-VIпорядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі урозвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевогосамоврядування відповідно до цього Закону.
Законом № 3038-VI встановлено, що саме на замовникапокладено обов’язок укладення договору про пайову участь і сплати відповіднихкоштів.
Замовник – фізична або юридична особа, яка має намір щодозабудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала вустановленому законодавством порядку відповідну заяву (стаття 1 Закону №3038-VI).
ВАЖЛИВО: За змістом статей 2, 10 Закону № 3038-VI, статей 4, 9Закону № 687-XIV під забудовою території слід розуміти діяльність державнихорганів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, якапередбачає, зокрема, реконструкцію існуючої забудови.
За таких обставин висновок судів про те, що реконструкціянаявної будівлі без забудови нової земельної ділянки звільняє відповідача відукладення із міськрадою договору про пайову участь, а також від перерахуваннякоштів пайової участі, є помилковим.
Аналогічну правову позицію наведено у постановах ВерховногоСуду України від 1 лютого 2017 року у справі № 3-1441гс16 , від 22березня 2017 року у справі № 3-1553гс16 .
Разом із тим згідно зі статтею 22 ЦК особа, якій завданозбитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їхвідшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержатиза звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За змістом статті 1166 ЦК майнова шкода, завдананеправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правамфізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи абоюридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування,якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, для застосування такої міри відповідальності якстягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільногоправопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку міжпротиправною поведінкою боржника, збитками та вини.
Таким чином, посилання на сплив граничного терміну дляукладення такого виду договору є помилковим, оскільки строк, визначений закономдля укладення договору пайової участі, – протягом 15 днів із дня реєстраціїзвернення замовника про його укладення, але до прийняття об’єкта будівництва вексплуатацію, – встановлено саме для добровільного виконання стороноюзазначеного обов’язку, отже невиконання такого зобов’язання свідчить пропорушення замовником свого обов’язку, встановленого законом, і не звільняєостаннього від укладення договору.
ВИСНОВОК: Отже, реконструкція, здійснена забудовником,охоплюється законодавчим визначенням забудови, а виходячи із наведених положеньзаконодавства, останній є замовником.
Аналогічну правову позицію наведено у постановах ВерховногоСуду України від 1 лютого 2017 року у справі № 3-1441гс16 , від 22березня 2017 року у справі № 3-1553гс16 , від 12липня 2017 року у справі № 3-729гс17 тавід 25.05.2017 р. в розрізі справи № 3-187гс17 .
P.s. Неправомірна бездіяльність відповідача щодо йогообов'язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної тасоціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненнямвідповідача до позивача із заявою про укладення такого договору, є протиправноюформою поведінки, внаслідок якої міськрада була позбавлена права отримати нарозвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, якаохоплюється визначенням упущеної вигоди.
При цьому наслідки у виді упущеної вигоди перебувають убезпосередньому причинному зв'язку із наведеною неправомірною бездіяльністювідповідача.