05.07.2017 р. в рамках справи № 6-881цс17 судові палати у цивільних та господарських справахВерховного Суду України досліджували питання щодо збільшення банком процентної ставки споживачу банківських послуг, якпідставу відмови банку від власних майнових вимог, а отжепорушення вимог пункту 1 частини третьої статті 38 Закону України «Про системугарантування вкладів фізичних осіб» і, як наслідок, визнання даного правочинунікчемним та зобов’язання повернути грошові кошти, які банк виплатив згідно зцим договором .
Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України змістправочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільногозаконодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Статтею 215 ЦК України визначено, що нікчемним є правочин,якщо його недійсність встановлена законом.
Згідно з положеннями частини першої статті 216 ЦК Українинедійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані зйого недійсністю. У разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов’язанаповернути другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину, ау разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає укористуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, – відшкодувати вартістьтого, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Згідно з пунктом 16 статті 2 Закону України «Про системугарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація – це процедуравиведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможногобанку в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 6 статті 2 цього Закону ліквідаціябанку – це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно дозаконодавства.
ВАЖЛИВО: Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, уякому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації,своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про системугарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетнимвідносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.
Отже, якщо Фонд запровадив тимчасову адміністрацію тарозпочав процедуру виведення банку з ринку, то це унеможливило стягненнякоштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Просистему гарантування вкладів фізичних осіб».
Аналогічна правова позиція викладена у постановахВерховного суду України від 20.01.2016 року по справі № 6-2001цс15 (№в ЄДРСРУ 55179270) та від 13.06.2016 року по справі № 6-1123цс16 (№в ЄДРСРУ 58497382) .
Разом з цим даним спеціальним законом, що регулює спірніправовідносин у частині другій статті 38 якого передбачено, що протягом діїтимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов’язана забезпечитиперевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банкомпротягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, напредмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними зпідстав, визначених частиною третьою цієї статі.
Пунктом 1 частини третьої статті 38 Закону України «Просистему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що правочини (у томучислі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк безоплатноздійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов’язання без встановленняобов’язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився відвласних майнових вимог.
ВИСНОВОК: Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяєдійти висновку про те, що внесення змін до договору банківського вкладу, згідноз якими банк відмовляється від застосування зниженої процентної ставки придостроковій виплаті вкладу на вимогу вкладника, є відмовою банку від власнихмайнових вимог.
Правочин щодо незастосування банком перерахункунарахованих процентів за зниженою процентною ставкою спричиняє необґрунтованувиплату грошових коштів, що відповідно до пункту 1 частини третьої статті 38Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» містить ознакинікчемного правочину та вимагає застосування наслідків, передбачених статтею216 ЦК України.
Матеріал по темі: «Законність визнання нікчемним договору банківськоговкладу»