З метою виявлення нікчемнихправочинів (у тому числі договорів) уповноваженою особою Фонду гарантуваннявкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію/ліквідацію внеплатоспроможному банку відповідно до частини третьої статті 36, пункту 4 частинидругої статті 37, статті 38, пункту 4 частини третьої статті 41, частини шостоїстатті 41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»розроблено Рішення від 26.05.2016 р. № 826, яке зареєстровано вМіністерстві юстиції України 15 червня 2016 р. за № 863/28993 «Про затвердженняПорядку виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а такождій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення».
Відповідно до ч. 5 розділу 2 Рішення перевірка правочинів(договорів) на предмет нікчемності проводиться Комісією у період здійсненняФондом тимчасової адміністрації банку.
Про прийняте рішення Уповноважена особа Фонду повідомляєпротягом одного робочого дня Фонд, сторони виявленого нікчемного правочину(договору) та у разі потреби - правоохоронні органи.
У листі сторонам нікчемного правочину (договору)обов'язково зазначаються: підстава застосування наслідків нікчемності правочину(норма закону); інформація щодо порядку застосування наслідків нікчемності (ч.8 розділу 2 Рішення).
Між тим, законність та наслідки прийняття такого рішеннящодо нікчемності правочину саме комісією у період тимчасової адміністраціїбанку, викликає небезпідставні сумніви.
Так, відповідно до частин першої та другої статті 215Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання вмомент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинамипершою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійснимє правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такогоправочину недійсним судом не вимагається.
ВАЖЛИВО: Однак, цивілістичне розуміння правочину побудованена презумпції його правомірності (ст. 204 ЦК України).
Абзацом третім пункту 8 постанови Пленуму Верхового СудуУкраїни від 06.11.2009 N9 «Про судову практику розгляду цивільних справ провизнання правочинів недійсними» встановлено зокрема, що не є укладенимиправочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови,необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору;не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщовідповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передачатощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК України не є вчиненим також правочин уразі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнанняправочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються доправочину, який не вчинено.
Так, 29.06.2017 р. в рамках справи №К/800/31254/15 (ЄДРСРУ № 67553616) Вищийадміністративний суд України вказав, що відповідно до статті 19 КонституціїУкраїни органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадовіособи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, щопередбачені Конституцією та законами України.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонуваннясистеми гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантуваннявкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом гарантування за вкладамивстановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників тавизначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фондувідповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом надень отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Відповідно до частини четвертої статті 26 Закону Фонд невідшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом урозмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним)сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка булачленом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійноїкомісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національнимбанком України рішення про віднесення такого банку до категоріїнеплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яканадавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єктоціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникненняознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дняприйняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку докатегорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власникомістотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальнійоснові отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірнихумовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладому банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпеченнявиконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до днявиконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) завкладами у банківських металах.
ВАЖЛИВО: З аналізу вказаних норм вбачається, що уповноваженаособа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку наділенаповноваженнями щодо формування повного переліку вкладників, які мають право навідшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичнихосіб, з урахуванням обставини, передбаченої частиною другою статті 26 ЗаконуУкраїни «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Повноваження уповноваженої особи Фонду передбачені статтею37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Згідно з частинами першою та другою зазначеної нормиЗакону уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Законуі нормативно-правових актів Фонду. Уповноважена особа Фонду має право вчинятибудь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управлінняі органів контролю банку.
Відповідно до частини другої статті 38 Закону України «Просистему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасовоїадміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевіркуправочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягомодного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предметвиявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав,визначених частиною третьою цієї статті.
Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банкує нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв насебе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчиненнявідповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до днявизнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого вінстав неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншимикредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуженнячи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплативрезультати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних(якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів,послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії вмайбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийнявмайно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторівбанку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання(застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпеченнявиконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операційвідповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6)банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг(пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішнімидокументами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови якихпередбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторампереваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішнімидокументами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаноюособою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України(частина третя статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладівфізичних осіб»).
Відповідно до частини п'ятої статті 38 цього ж Закону уразі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочинуна підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредиторзобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, ау разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість угрошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчиненняправочину.
В рамках даної справи позивачем не надано доказівоскарження наказу про визнання правочинів нікчемними, однак, колегія вказує щовідповідачем не надано доказів наявності підстав, які наведені у статті 38Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», для визнаннянікчемним правочину у випадку, який розглядається.
Так, у частині першій статті 203 Цивільного кодексуУкраїни встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншимактам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, йогоморальним засадам.
Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексуУкраїни правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він бувспрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина,знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АвтономноїРеспубліки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексуУкраїни правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
За правилами частини третьої цієї ж статті у разінедодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави ісуспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнанийнедійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, щозавідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу уобох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави зарішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконанняправочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохіддержави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодуванняодержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею заправочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою абоналежне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохіддержави.
Разом із тимбанком не наведено, а судами не встановлено доказів наявності підстав длявизнання нікчемним договору банківського вкладу у досліджуваному випадку;відповідачами також не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин єтаким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційнихправ і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.
Крім того, в силу положень частини третьої статті 228Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержаннявимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральнимзасадам вирішується виключно судом.
Судового рішення про визнання недійсним договорубанківського вкладу позивача, як і судового рішення за результатами розглядуматеріалів кримінального провадження, відповідачами не надано.
За таких обставин твердження уповноваженої особи Фондугарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку щодо нікчемностідоговору банківського вкладу єприпущенням, яке не доведено належними доказами у встановленомузаконом порядку.
Більше того, суд вказав що саме перевірка на відповідністьзаконодавству спірного наказу є ключовою у вирішенні цього спору.
Аналогічною є ухвала ВАСУ від 29.06.2017 р. у справі № К/800/21889/16 (ЄДРСРУ №67553102) та постанова від 22.06.2017 р. у справі №К/800/11078/16 ,(ЄДРСРУ № 67553146) де серед іншого зазначено, що доказів на підтвердженнянікчемності зазначеного правочину (спрямованості його на порушення прав тасвобод особи або держави, незаконне заволодіння майном) уповноваженою особоюФонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації банку ненаведено, оскількиумови договору банківського вкладу (депозиту) є типовими, таз них не вбачається, які саме пільги або переваги отримав (міг би отримати)позивач.
«для визнання договору нікчемним, а саме - про укладеннябанком правочину (у тому числі договору), умови якого передбачають платіж чипередачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для нихзаконодавством чи внутрішніми документами банку.
Обставин, які б беззаперечно свідчили про наявністьпричинно-наслідкового зв'язку між вчиненим правочином та настанням негативнихдля банку наслідків, що являються підставами для визнання такого правочинунікчемним, по справі не встановлено» (Ухвала ВАСУ від 27.06.2017р. у справі №К/800/10360/16 , ЄДРСРУ № 67528661).
«рішення Національного банку України про віднесення банкудо категорії проблемних є банківською таємницею, при цьому банк має вживативсіх передбачених законом заходів для її збереження, а коло осіб, яким можливенадання такої інформації, обмежене, і клієнти банку до кола таких осіб невходять.
Отже, позивач, як клієнт банку, на момент укладеннядоговору не міг знати про встановлення обмежень щодо здійснення банком операційіз залучення вкладів. При цьому укладеннядоговору у період дії таких обмежень не може свідчити про намір позивачаотримати переваги, прямо не встановлені для нього законом»(Ухвала ВАСУ від 22.06.2017 р. у справі № К/800/18421/16, ЄДРСРУ№ 67482634).
« посилання банку відповідно до постанови Правління НБУвід 30 жовтня 2014 року № 692/БТ було заборонено здійснювати проведеннябудь-яких операцій за чинними договорами, які призводять до збільшеннягарантованої суми до відшкодування з боку Фонду гарантування вкладів фізичнихосіб, то позивач не знав та не зобов'язаний був знати про таку заборону приукладенні ним відповідного договору.
Судом апеляційної інстанції обґрунтовано відзначено, що вказана постанова Правління НБУстосується встановлення вимог та обмежень щодо діяльності самого банку, а нейого клієнтів, при цьому не забороняє здійснювати залученнякоштів від фізичних осіб» (Ухвала ВАСУ від 22.06.2017р. у справі № К/800/10962/16 , ЄДРСРУ №67553570).
ВИСНОВОК: з огляду на судову практику вищих судових інстанції,оскарження наказу Уповноваженої особи Фонду (комісії) щодо визнання договорубанківського вкладу (депозиту) нікчемним вбачається доцільним та таким, що єдієвим способом захисту порушеного та/або оспорюваного права вкладника.
Матеріал по темі: «Судова практика ВАСУ: дроблення депозитного вкладуклієнта банку»