14.06.2017 р в рамках справи у справі № 6-2112цс16 Верховнимсудом України досліджувалось питання щодо застосування статей 636, 979, 985 ЦКУкраїни та статей 3, 16 Закону України «Про страхування» відносно отриманняіпотекодавцем страхового відшкодування при настанні страхового випадку.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦКУкраїни зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник)зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передатимайно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися відпевної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання йогообов’язку.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язуєтьсяу разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні(страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі,грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачуватистрахові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).
Згідно зі статтею 16 цього Закону України«Про страхування» договір страхування - це письмова угодаміж страхувальником і страховиком, за якою страховик бере на себезобов'язання в разі настання страхового випадку здійснити страховувиплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхуваннястрахувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу,виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страховіплатежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
В свою чергу відповідно до ч.1 та 2 ст. 8 Закону України «Проіпотеку» іпотекодавець зобов'язаний застрахувати предмет іпотеки на його повну вартість від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування, якщо іпотечним договором цей обов'язок не покладено на іпотекодержателя. У разі наступної іпотеки страхування предмета іпотеки не є обов'язковим. Договір страхування укладається на користьіпотекодержателя, який у разі настання страхового випадку набуває правовимоги до страховика. У разі набуття прав за іпотечнимдоговором новим іпотекодержателем він також набуває право вимоги до страховика.У разі настання страхового випадку щодо предмета іпотеки іпотекодержатель має переважне право на задоволення своєївимоги за основним зобов'язанням із суми страхового відшкодування. Післязадоволення вимоги іпотекодержателя, що має вищийпріоритет, з суми страхового відшкодування будь-яке перевищення сумистрахового відшкодування над розміром вимоги іпотекодержателя, щомає вищий пріоритет, підлягає розподілу між іпотекодержателями, що мають нижчий пріоритет, та іншими кредиторамиборжника відповідно до пріоритету та розміру їх зареєстрованих прав чи вимог і іпотекодавцем в останню чергу.
Перелік іпотечних страхових ризиків наведено в п. 12 Порядку«Про затвердження Порядку і правил обов'язкового страхування предмета іпотекивід ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування» № 358від 06.04.2011р. , а саме:
· стихійне лихо, пожежа;
· вибух;
· пошкодження димом;
· проведення робіт, пов'язаних з будівництвом/реконструкцієюоб'єктів нерухомості, розміщених поряд із застрахованим майном, або сусідніхприміщень, які не належать страхувальнику;
· падіння пілотованих літальних об'єктів, їх частин, вантажу табагажу, що ними перевозяться, а також розливання палива;
· зіткнення із застрахованим майном або наїзд на це майнотехнічних засобів, що рухаються під керуванням чи без керування людини тавикористовують для пересування будь-який вид енергії;
· аварії в системах тепло-, водо-, газопостачання, в електричних мережах,виробничі аварії (зокрема, викид перегрітих мас, розповсюдження хвилі токсичнихгазів і парів, витікання агресивних речовин);
· падіння стовпів, щогл освітлення, інших конструкцій, за виняткомтих випадків, що виникли внаслідок їх неправильної установки або монтажу;
· протиправні дії третіх осіб: хуліганство, крадіжка, грабіж,розбій, умисне знищення або пошкодження майна (вандалізм, підпал, підрив);
· вплив води та/або інших рідин у разі виникнення аварії (у томучислі пошкодження, розрив, замерзання) систем водопостачання, каналізації,опалювальних систем і систем пожежогасіння та/або проникнення води та/або іншихрідин із сусідніх приміщень.
ВАЖЛИВО: За змістом статті 511 ЦК України у випадках,встановлених договором, зобов’язання може породжувати для третьої особи праващодо боржника та (або) кредитора.
Таким породженням прав є укладання договору на користь третьоїособи.
Згідно із частиною другою статті 985 ЦК України страхувальникмає право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичнуособу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати їїдо настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.Особливості укладення договору страхування на користь третьої особивстановлюються законом.
Аналогічне положення закріплене статтею 3 Закону України «Прострахування».
Особливість правового стану вигодонабувача (третьої особи, накористь якої укладено договір страхування) полягає в тому, що йому належитьправо вимагати від страховика виконання обов’язків за укладеним договором.
При цьому відповідно до частин третьої та четвертої статті 636ЦК України якщо третя особа (вигодонабувач) відмовилася від права,наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користьтретьої особи, може вимагати виконання договору на користь третьої особи,якщо інше не встановлено договором або законом, може сама скористатися цимправом, якщо інше не випливає із суті договору.
Предметом договору страхування у цій справі є майнові інтересистрахувальника щодо володіння, розпорядження та користування майном, яке єпредметом іпотеки, а тому страхувальник є зацікавленою особою у збереженніцього майна не тільки як його власник, а й як особа, яка забезпечує цим майномвиконання укладеного кредитного договору, оскільки предмет іпотеки не повинензазнавати зменшення вартості.
Суд, задовольняючи позов страхувальника, звернув увагу на те, щобанк підтримав позов і не заявляв вимог на отримання ним самим суми страховоговідшкодування, та, ухвалюючи рішення відповідно до положень статей636, 985 ЦК України, виходив з того, що умовами договору страхуваннясторони узгодили обов’язок страховика при настанні страхового випадку виплатитистрахове відшкодування страхувальнику і/або вигодонабувачу (банку).
ВИСНОВОК: Отже, іпотекодавець є страхувальником за договоромдобровільного страхування майна, а тому як власник такого майна має правона отримання страхового відшкодування при настанні страхового випадку і у разіякщо третя особа (вигодонабувач - банк) відмовилася від права, наданого їй напідставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, можевимагати виконання договору.