24.05.2017 р. Верховним судом Українив рамках справи № 6-1521цс16 досліджувалось питання щодо ухваленнярізних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме статей 1187, 1188 ЦК України, пункту 1.6, підпункту 8.6.2пункту 8.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортнихзасобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державногомайна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092 (далі - Методика)
Суд вказав, що до спірних правовідносин підлягаютьзастосуванню положення статті 1188 ЦК України, відповідно до яких шкода,завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки,відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завданаодній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявностівини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявностівини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодуваннявизначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотнезначення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завданошкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані їївідшкодувати незалежно від їхньої вини.
Якщо ж цивільна відповідальність заподіювача шкоди булазастрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повноговідшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановленнязаконодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разімайнова шкода у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повиннабути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку (Правова позиція у постановіВерховного Суду України від 4 червня 2014 року № 6-49цс14 ).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 ЦК Україниреальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженнямречі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновленнясвого порушеного права.
Згідно з пунктом 2.4 Методики вартість матеріальногозбитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнаєвласник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортногозасобу (далі – КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чиможе зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ(втрати товарної вартості).
Відповідно до пункту 8.3 Методики вартість матеріальногозбитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуваннямзначення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втратитоварної вартості.
ВАЖЛИВО: Отже, за змістом указаних положень законодавства величинавтрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальнихзбитків).
Пунктом 1.6 Методики визначено, що величина втратитоварної вартості – це умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ,відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковоювартістю подібного непошкодженого КТЗ.
Пунктом 8.6 Методики передбачено два випадки, коли в разіпошкодження КТЗ і відповідного ремонту виникає фізичний знос, якимхарактеризується величина втрати товарної вартості: 1) унаслідок передчасногопогіршення товарного (зовнішнього) вигляду; 2) унаслідок зниження міцності чидовговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостейпокриттів або застосування для ремонту складових частин, які були в ужитку чи времонті.
Отже, показникпередчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу єоднією зі складових показника величини втрати товарної вартості транспортногозасобу.
Аналогічна правова позиція висловлена в ПостановіВерховного суду України від 16 грудня 2015 р. по справі №6-760цс15.
Втрата товарної вартості транспортного засобурозглядається в Методиці як економічне поняття, що охоплює, серед іншого, івтрату товарного (зовнішнього) вигляду.
Ураховуючи зміст викладеного, втрату товарної вартостіможна визначити як зменшення вартості транспортного засобу, зумовленепередчасним погіршенням товарного (зовнішнього) вигляду автомобіля та (або)його експлуатаційних якостей унаслідок зниження міцності чи довговічностіокремих деталей, вузлів і агрегатів, з'єднань і захисних властивостей покриттіву зв’язку з ДТП і подальшим ремонтом. Передчасні зміни геометричних параметрів,фізико-хімічних властивостей, конструктивних матеріалів і характеристик іншихпроцесів транспортного засобу, які є наслідком проведення окремих видівремонтних робіт, призводять до погіршення зовнішнього (товарного) вигляду,функціональних та експлуатаційних характеристик і зниження безвідмовності йдовговічності транспортного засобу. Втрата товарного (зовнішнього) виглядутранспортного засобу є однією з причин фізичного зносу (у разі пошкодження КТЗі відповідного ремонту), яким характеризується величина втрати товарної вартості.
ВАЖЛИВО: Економічна характеристика втрати товарного виглядудозволяє віднести витрати на його відновлення до конкретних виявів реальнихзбитків.
Відповідно до підпункту 8.6.1 пункту 8.6 Методики величинавтрати товарної вартості нараховується у разі потреби проведення ремонтних робітз відновлення пошкоджених складових частин усіх типів КТЗ.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) – це комплекс операцій щодо відновлення справності абороботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонтздійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Складова частинаКТЗ (складник) – деталь, складова одиниця чи комплектувальний виріб, яківідповідають вимогам конструкторської документації (пункт 1.6 Методики).
Тобто величина втрати товарної вартості нараховується вразі потреби проведення ремонтних робіт, що здійснюються як методамивідновлення, так і методами заміни пошкодженої: деталі, складової одиниці чикомплектувального виробу, які відповідають вимогам конструкторськоїдокументації, усіх типів КТЗ.
Підунктом 8.6.2 пункту 8.6 Методики визначено вичерпнийперелік випадків, коли величина втрати товарної вартості КТЗ не нараховується,зокрема в разі заміни окремих складників, що не потребують фарбування та непогіршують зовнішній вигляд КТЗ (скло, фари, бампери, декоративні накладки,пневматичні шини, зовнішня і внутрішня фурнітура тощо) (підпункт «е»).
(!!!) Отже, нарахування втрати товарної вартості передбачено,коли провадиться ремонт окремих деталей, вузлів і агрегатів, а також у разізаміни деталей, якщо це впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якостітранспортного засобу. Втрата товарної вартості не нараховується у разі замінидеталей, вузлів і агрегатів, що не потребують фарбування, за умови, що це невпливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості автомобіля (заміна двигунана новий, заміна фар, ліхтарів, скла, шин тощо). Якщо ж у разі заміни деталей,вузлів і агрегатів буде потрібне фарбування, то за умови, що це впливає назовнішній вигляд транспортного засобу, втрата товарної вартості нараховується.
У висновку про оцінку КТЗ може міститись інформація пропричину фізичного зносу, який виникає в разі пошкодження КТЗ і відповідногоремонту, а також про те, чи внаслідок передчасного погіршення товарного(зовнішнього) вигляду нараховано величину втрати товарної вартості (пункт 8.6Методики), чи збігається величина втрати товарного вигляду з величиною втратитоварної вартості, що має значення для вирішення справи про відшкодуванняшкоди, пов’язаної із втратою товарного вигляду (товарної вартості), і підлягаєвстановленню судом. У цьому випадку підлягають з’ясуванню також питання пронеобхідне фарбування окремих складників КТЗ у разі їх заміни та про те, чипогіршує зовнішній вигляд КТЗ така заміна (підпункт «е» підпункту 8.6.2 пункту8.6 Методики).
ВИСНОВОК: Ухвалюючи рішення про стягнення величини втрати товарноївартості автомобіля суди повинні враховувати, що вартість втрати товарноговигляду пошкодженого автомобіля розраховується експертом на підставі формули,зазначеної у підпункту 8.6.3 пункту 8.6 Методики та дорівнює вартостівідновлювального ремонту, з урахуванням ринкової вартості автомобіля,порівняної з вартістю відновлюванного ремонта.