Граничні строки давності для проведення перевірок органамидержавної фіскальної служби. Позиція Верховного суду України.
При плануванні, організації та проведенні документальнихперевірок слід враховувати, що з 1 січня 2017 року строки давності (відповідно до п. 102.1 ст. 102Кодексу, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102Кодексу, маєправо провести перевірку та самостійно визначити суму грошовихзобов’язань платника податків у випадках, визначених Кодексом, не пізнішезакінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованоїоперації відповідно до ст. 39 Кодексу), що настає за останнім днем граничногостроку подання податкової декларації, звіту про використання доходів(прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованихконтролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше – заднем її фактичного подання) поширюютьсятакож на період, який може бути охоплений перевіркою (лист ДФС України від05.05.2017 р. №11356/7/99-99-14-03-03-17 ).
Аналогічна правова позиція висловлена у постановіВерховного суду України від 09.02.2016 р. справа № 826/3285/15 ,ЄДРСРУ № 56280397: «податковий кодекс не містить граничних строків проведенняперевірок …у свою чергу, таке обмеження випливає з положень статті 102 ПК зістроком у 1095 днів.»
ВАЖЛИВО: Отже, якщо протягом зазначеного строку контролюючий органне визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним відтакого грошового зобов’язання (у т.ч. від нарахованої пені), а спір стосовнотакої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду вадміністративному або судовому порядку.
Також необхідно наголосити, що у відповідності до листаДФС від 17.01.2017 р. №1005/7/99-99-14-03-03-17 «Проорганізацію перевірок у 2017 році» пунктом 8 розділу І Закону N 1797 доповненоКодекс статтею 193 та викладено в новій редакції пп. 191.1.1 п. 191.1 ст. 191,якими визначено перелік функцій державних податкових інспекцій, а функціюконтрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органамиобласного та центрального рівнів.
Отже, з 01.01.2017 р. організацію та проведеннядокументальних і фактичних перевірок може бути здійснено (в т.ч. видано наказпро проведення, оформлено направлення (посвідчення), складено акт (довідку) таподаткові повідомлення-рішення, вимоги (рішення) зі сплати єдиного внеску назагальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ), за їхрезультатами) лише зазначеними вище органами.
Водночас уточнено, що документи з питань проведенняперевірок (запити, накази, акти, повідомлення про місце і час проведеннярозгляду заперечень, податкові повідомлення-рішення) надсилаються платникамподатків у порядку, встановленому п. 42.2 ст. 42 Кодексу.
ВАЖЛИВО: З 01.01.2017 р. змінено порядок подання та розглядузаперечень до актів (довідок) перевірок. Так, платники податків у разі незгодиз висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці)перевірки, мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи впорядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 Кодексу, до контролюючого органу, якийпроводив перевірку платника податків (раніше зауваження подавались доконтролюючого органу за основним місцем обліку).
Матеріал по темі: «Доцільність не допуску податкової на перевірку платникаподатку».