29.03.2017 р. Судовапалата у цивільних справах Верховного Суду України розглядаючисправу № 6-1590цс16 щодо надання земельної ділянки завідсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смугивказала на наступне .
Згідно зі статтями 19, 20 ЗК України земліУкраїни за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії,у тому числі: землі житлової та громадської забудови й землі водного фонду;віднесення їх до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішеньорганів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно їхповноважень.
Подібний порядок установлено й для зміницільового призначення земель, що згідно із частиною другою статті 20 ЗК Українипроводиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування,які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання укористування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою абоприймають рішення про створення об’єктів природоохоронного таісторично-культурного призначення.
Відповідно до статті 21 ЗК Українипорушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель єпідставою для визнання недійсними рішень про надання земель, угод щодоземельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок абовизнання реєстрації недійсною тощо.
За положеннями частини першої статті 3 ВКУкраїни (у редакції, яка була чинною на час виникнення правовідносин) усі води(водні об’єкти) на території України становлять її водний фонд.
Частина другастатті 3 ВК України визначала, що до водного фонду України належать 1)поверхневі води: природні водойми (озера), водотоки (річки, струмки), штучніводойми (водосховища, ставки) і канали, інші водні об’єкти; 2) підземні води таджерела; 3) внутрішні морські води та територіальне море.
Частиною першоюстатті 58 ЗК України та статтею 4 ВК України визначено, що до земель водногофонду належать землі: зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншимиводними об’єктами, болотами, а також островами; землі, зайняті прибережнимизахисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними,іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені підсмуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.
ВАЖЛИВО: Таким чином, до земель водного фондуУкраїни відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об’єкти водного фонду,але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню та належній експлуатаціїводного фонду, виконують певні захисні функції.
Чинним законодавством установлено особливийправовий режим використання земель водного фонду.
Так, положеннямистатті 59 ЗК України передбаченообмеження щодо набуття таких земель у приватну власність та встановлено можливість використаннятаких земель для визначених цілей на умовах оренди.
Частиною четвертою статті 84 ЗК Українивизначено, що землі водного фонду взагалі неможуть передаватись в приватну власність, крім випадків, передбаченихзаконодавством.
Випадки передачі земель водного фонду вприватну власність, зокрема громадян, передбачені положеннями частини другоїстатті 59 ЗК України (у редакції, яка була чинною на час виникнення правовідносин),зокрема громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органамимісцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовахоренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і береговихсмуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та островидля сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних,спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо(частина четверта статті 59 ЗК України).
Отже, за змістом зазначених норм права (уредакціях, які були чинними на час виникнення правовідносин) землі під воднимиоб’єктами загальнодержавного значення, зокрема зайняті поверхневими водами:водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки) іканалами; іншими водними об’єктами; підземними водами та джерелами; внутрішнімиморськими водами та територіальним морем, як землі зайняті водним фондомУкраїни, а також прибережні захисні смуги вздовж річок (у тому числі струмківта потічків), морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм, – не моглипередаватись у власність громадян, оскільки є землями водного фонду України.
Крім того, за положеннями статті 60 ЗКУкраїни та статті 88 ВК України (у редакціях, які були чинними на час виникненняправовідносин) вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм зметою охорони поверхневих водних об’єктів від забруднення і засмічення тазбереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянкипід прибережні захисні смуги. Правовийрежим прибережних захисних смуг визначається статтями 60 – 62 ЗК України тастаттями 1, 88 – 90 ВК України.
Так, згідно зі статтею 61 ЗК України,статтею 89 ВК України прибережні захисні смуги єприродоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.
(!!!) Зокрема, у прибережних захиснихсмугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: розорюванняземель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництвота городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштуваннялітніх таборів для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних,гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів тастоянок автомобілів тощо. Об’єкти, що знаходяться в прибережній захисній смузі,можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні дляексплуатації споруди, а також ті, що не відповідають установленим режимамгосподарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.
ВАЖЛИВО: Відповідно до статті 60 ЗК України, статті88 ВК України прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок танавколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок,струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 га – 25 метрів; длясередніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 га –50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер – 100 метрів.
Крім того, за положеннями частини четвертоїстатті 88 ВК України (у редакції, яка була чинною на час виникненняправовідносин) у межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смугавстановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися.
Відповідно до п. "б" ч.1 ст.58 ЗКУкраїни та п.2 ст.4 ВК України до земель водного фонду відносяться, зокрема,землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколоводойм, крім земель, зайнятих лісами.
Для створення сприятливого режиму воднихоб'єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюютьсяводоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.
Прибережна захисна смуга є частиноюводоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, наякій з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення, засмічення тазбереження їх водності встановлено більш суворий режим господарськоїдіяльності, ніж на решті території водоохоронної зони (ст.ст.1, 88, 90 ВКУкраїни, ст.ст.60, 62 ЗК України).
Частинами 1, 3 ст.60 ЗК Українивстановлено, що вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водоймз метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення тазбереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянкипід прибережні захисні смуги. Розмір та межі прибережної захисної смуги уздовжморів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектамиземлеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівноїдокументації.
Згідно з пунктом 2.9 Порядку погодженняприродоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), наданняземельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишньогоприродного середовища України від 5 листопада 2004 року № 434, у разівідсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (намісцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг воднихоб’єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування прирозгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянокнормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 ВКУкраїни, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаютьсявідповідно до Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон з урахуванняміснуючих конкретних умов забудови на час встановлення водоохоронної зони.Порядок та умови виготовлення проектів землеустрою, у тому числі й щодоприбережних смуг, визначаються статтями 50 – 54 Закону України «Про землеустрій».
Таким чином, землі, зайняті поверхневими водами:природними водоймами (озера), водотоками (річки, струмки), штучними водоймами(водосховища, ставки), каналами й іншими водними об’єктами, та земліприбережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які поширюєтьсяокремий порядок надання та використання.
Отже, прибережна захисна смуга – це частинаводоохоронної зони визначеної законодавством ширини вздовж річки, моря, навколоводойм, на якій установлено особливий режим.
(!!!) Відсутність окремого проекту землеустроющодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самоїприбережної захисної смуги, оскільки її розміри визначені законом.
ВИСНОВОК: Аналіз наведених норм законодавства даєпідстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутностіпроекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхіднокеруватися нормативними розмірами прибережних захисних смуг, установленимистаттею 88 ВК України, та орієнтовними розмірами і межами водоохоронних зон, щовизначаються відповідно до Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон.