Пайова участь забудовників в інфраструктурі міста

Реконструкція наявної будівлі, беззабудови нової земельної ділянки, не звільняє замовника від укладення ізміськрадою договору про пайову участь, а також від перерахування коштів пайовоїучасті.

Суд вказав, що відповідно до частиндругої, третьої статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівноїдіяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VІ (далі – Закон № 3038-VІ) замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідномунаселеному пункті, зобов’язаний взяти участь у створенні і розвиткуінженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пунктуполягає у перерахуванні замовником до прийняття об’єкта будівництва вексплуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвиткузазначеної інфраструктури.

За змістом положень частини першої статті 40 Закону №3038-VI порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайовоїучасті у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органимісцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Міськрадою приймається рішення якимі затверджується відповідний Порядок.

Цей Порядок регулює організаційні та економічні відносини,пов'язані із залученням, розрахунком розміру, використанням коштів пайовоїучасті замовників будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонтуу розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури містата укладання договорів про пайову участь.

ВАЖЛИВО: Законом № 3038-VI встановлено, що самена замовника покладено обов’язок укладення договору про пайову участь та сплативідповідних коштів.

Замовник – фізична або юридична особа, яка має намір щодозабудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала вустановленому законодавством порядку відповідну заяву (стаття 1 Закону №3038-VI).

За змістом статей 2, 10  Закону № 3038-VI, статей 4,9 Закону № 687-XIV під забудовою території слід розуміти діяльність державнихорганів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, якапередбачає, зокрема, реконструкцію існуючої забудови.

Отже, реконструкція, здійснена відповідачем, охоплюєтьсязаконодавчим визначення забудови, а виходячи із наведених положеньзаконодавства, відповідач є замовником.

За таких обставин у справі, яка розглядається, висновоксудів  про те, що реконструкція наявної будівлібез забудови нової земельної ділянки звільняє відповідача від укладення ізміськрадою договору про пайову участь, а також від перерахування коштів пайовоїучасті, є помилковим.

Аналогічну правову позицію наведено у постанові ВерховногоСуду України від 1 лютого 2017 року у справі №3-1441гс16.

Стосовно стягнення збитків суд вказав, що згідно зістаттею 22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільногоправа, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особамогла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене(упущена вигода).

За змістом статті 1166 ЦК майнова шкода, завдананеправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правамфізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи абоюридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від їївідшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

ВАЖЛИВО: Отже, для застосування такої міривідповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементівскладу цивільного правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки; 2) збитків;3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.

Відповідач не уклав договору про пайову участь у розвиткуінженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, що свідчить про йогобездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов'язкових дій щодотакого звернення та укладення договору.

Таким чином, неправомірна бездіяльність відповідача щодойого обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної тасоціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненнямвідповідача до позивача із заявою про укладення такого договору, є протиправноюформою поведінки, внаслідок якої міськрада була позбавлена права отримати нарозвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, якаохоплюється визначенням упущеної вигоди.

При цьому наслідки у виді упущеної вигоди перебувають убезпосередньому причинному зв'язку із наведеною неправомірною бездіяльністювідповідача.

Аналогічна правова позиція викладена в постановіВерховного суду України від 30 листопада 2016 року № 3-1323гс16.

ВИСНОВОК: 1) Реконструкція існуючої забудови є різновидом забудовитериторії, а отже пов’язана з обов’язком замовника укласти договір про пайовуучасть з відповідною радою; 2) саме на замовника покладено обов’язок укладеннядоговору про пайову участь та сплати відповідних коштів; 3) в разі не укладанняпайового договору з міськрадою та не прийняття участі розвиткуінженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пунктудії/бездіяльність замовника вважаються неправомірними та підлягають обкладеннямгосподарськими санкціями.