Про вищевказане наголошує Вищий адміністративний судУкраїни від 21 березня 2017 р. у справі № К/800/14009/15 ,від 14 березня 2017 р. у справі № К/800/26970/15 ,від 14 березня 2017 р. у справі № К/800/463/17 .
Однакнеобхідно вказати, що Верховний суд України у постанові від 27.10.2015 р. усправі №826/661/14 (№ 21-1539а15) стверджує,що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарськихоперацій є фактична наявність у платника податків первинних документів,фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповіднихоперацій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшоюгосподарською діяльністю.
Міжтим, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільнимтранспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України№363 від 14.10.1997 року, товаротранспортна документація - комплект юридичнихдокументів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання,перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасникамитранспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасниківтранспортного процесу юридичний документ, що призначений для списаннятоварно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування,складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків заперевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Згіднопунктів 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами наперевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажногоавтомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якогоперевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажівтоварно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати зароботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажівавтомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати вкількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно зтоварно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника(вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором)вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписомвантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передаєтьсяПеревізнику.
Разомз тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україніне встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, алише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільноготранспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами,зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документамипервинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання тапродажу товарно-матеріальних цінностей.
ВАЖЛИВО: Отже,ТТН призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків заїх перевезення автомобільним транспортом.
Так,з урахуванням наведеного, слід зазначити, що оскільки транспортноюдокументацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів,а не факт придбання товару, то за наявності документів, щопідтверджують фактичне отримання товару і його використання у власнійгосподарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортнанакладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій,витрати на які позивачем віднесено до складу валових витрат, а відтак, і неможе бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отриманняподаткового кредиту з податку на додану вартість.
Такаж правова позиція висловлення і Міністерством доходів і зборів України в листівід 19 вересня 2013 року № 11569/6/99-99-22-01-03-15/1128 (Вищий адміністративний суд Українивід 21 березня 2017 р. у справі № К/800/14009/15, від 14 березня 2017 р. усправі № К/800/26970/15, від 14 березня 2017 р. у справі № К/800/463/17).
Згідноположень частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України судзастосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практикиЄвропейського Суду з прав людини.
ВАСУакцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексуадміністративного судочинства України в адміністративних справах пропротиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язокщодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаєтьсяна відповідача, якщо він заперечує проти адміністративногопозову.
Такийпідхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксіАктіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» визначив, що «…адміністративні суди, якірозглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, маютьповну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення.Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявністьпідстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафівмає саме податкове управління.».
Слідтакож пам’ятати, що для бухгалтерського обліку мають значення лише тідокументи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, адоговір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку.Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором єдомовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну абоприпинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намірвиконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання (Постанова Верховного суду Українивід 06 грудня 2016 р. у справі № 826/3939/15 ).
Всвою чергу, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона маєспричиняти реальні зміни майнового стану платника податків (Постанова Верховного суду Українивід 04.10.2016 р. у справі № 810/7161/14 ).
ВИСНОВОК: Отже,відсутність товарно-транспортних накладних не може бути беззаперечнимсвідченням протиправності формування позивачем податкового кредиту по операціяхз контрагентами за встановлених обставин щодо реального виконання такихоперацій та фактичної зміни активів товариства (Постанова Верховного суду Українивід 16.02.2016 р. у справі № 2а-10446/11/2070 ).
Тобто,неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчитипро відсутність реальних господарських операцій.
P.s.Матеріал по темі: «СУДОВИЙ СПІР З ПОДАТКОВОЮ: ВІДСУТНІСТЬ ТОВАРНО –ТРАНСПОРТНОЇ НАКЛАДНОЇ»