Правова позиція, яка висловлена Верховним Судом України впостанові від 18 січня 2017 року у справі № 6-2565цс16 дозволяєчітко встановити критерій та аспекти поділу між подружжям неподільної речі.
Так,відповідно до статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділмайна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділутакого майна частки майна дружини та чоловіка є рівними.
ВАЖЛИВО: Майно,що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними внатурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спірможе бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини,чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речіприсуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними(частини перша, друга статті 71 СК України).
Присудженняодному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільноїсумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельнуділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбаченихЦивільним кодексом України (частина четверта статті 71 СК України).
Так,присудження судом грошової компенсації одному з подружжя замість його частки управі спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок,квартиру, земельну ділянку допускається лише за наявності згоди цієї особи натаке присудження, крім випадків, передбачених статтею 365 ЦК України.
Положеннямицієї статті передбачають підстави, за наявності яких суд може задовольнитипозов співвласника про припинення права особи на частку у спільному майні,якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною;спільне володіння і користування майном є неможливим, таке припинення незавдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї. Судпостановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні заумови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитнийрахунок суду.
Крімтого, відповідно до частини третьої статті 370 ЦК України виділ частки ізмайна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку,встановленому статтею 364 цього Кодексу, частиною другою якої передбачено, щоякщо виділу натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або єнеможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажаєвиділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншоїматеріальної компенсації вартостійого частки.
(!!!) Згідноіз частиною п’ятою статті 71 СК України присудження одному з подружжя грошовоїкомпенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжявідповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Такаумова дозволяє створити ефективний механізм охорони прав співвласників, правона частку яких припиняється, щодо гарантованого отримання вартості частки вразі ухвалення судового рішення. Адже на підставі цього рішення не тількиприпиняється право, але й набувається право на частку іншим співвласником.
Отже,процедура внесення суми для відшкодування вартості частини майна на депозитсуду, з одного боку, є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв'язку зприпиненням її права на частку у спільному майні, а з іншого боку, є технічноюфункцією щодо забезпечення виконання однією стороною у справі своїх зобов'язаньперед іншою.
ВАЖЛИВО: Судвказав, що вирішуючи питання про поділ майна, що є об’єктом права спільноїсумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовуватиположення частин четвертої, п’ятої статті 71 СК України щодо обов’язковоїзгоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попередньоговнесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахуноксуду.
Якщожоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реальноподілені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжяв цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковійвласності.
ВИСНОВОК: Отже,в разі, коли один з подружжя не вчинив передбачених частиною п’ятою статті 71СК України дій щодо попереднього внесення відповідної грошової суми надепозитний рахунок суду, а неподільні речі не можуть бути реально поділені міжсторонами відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьомумайні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковійвласності.
P.S.належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тількифактом придбання його під час шлюбу, але і спільністю участі подружжя коштамиабо працею в набутті майна (РішенняВерховного суду України від 26.03.2008 р. у справі №6-25432св07 , від 20.08.2008 р. у справі №6-5349св08 тавід 02.10.2013 р. у справі № 6-79 цс 13 ).
Досліджуючисудову практику щодо зміни правового режиму майна подружжя у випадку йогоподілу необхідно звернути увагу на Постанову Верховного суду України від 3червня 2015 року у справі № 6-38цс15 .
Знаковою цю постанову робить те, що суд назвав критерії,які дозволяють надати спірному набутому майну режим спільного майна, зокрема це:
1) час набуття такого майна,
2)кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття),
3)мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий режим спільноївласності подружжя.
Застосовуючинорму права щодо належності майна до спільної сумісної власності подружжя(статтю 60 СК України) та визнаючи право спільної сумісної власності подружжяна майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу,але й той факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти або спільнапраця подружжя. (ПостановаВерховного суду України від 01.07.2015 р. справа № 6-612цс15 та від 16.12.2015р. справа № 6-2641цс15).
Аналогічнаправова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 7 грудня2016 року у справі №6-1568цс16.
Матеріал по темі: http://tempuri.org/tempuri.html " Перехід право власності на нерухоме майно на підставі шлюбного договору"