19 січня 2017 р. судова палата у кримінальних справах Верховного СудуУкраїни, розглядаючи справу №5-310кс(15)16 встановила неоднакове застосування судом касаційної інстанції нормматеріального права щодо (не) можливості правоохоронними органамиорганізовувати та проводити «оперативну закупку» наркотичних засобів у разі(не) внесення відомостей про злочин до ЄРДР, але чіткої відповіді не надала, узв’язку із закінченням строків давності на перегляд вироку суду.
Підставою для подання стороною обвинувачення заяви про перегляд слугувала Ухвала ВССУ від 20.05.2016 р. справа № 553/1018/15-к (ЄДРСРУ № 57786990).
Зокрема у досліджуємому процесуальному документі суд вказав, що зміст таформа кримінального провадження повинні відповідати загальним засадамкримінального провадження, до яких зокрема відноситься принцип законності, якийпоміж іншого визначає, що закони та інші нормативно-правові акти України,положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідатиКримінальному процесуальному кодексу. При здійсненні кримінального провадженняне може застосовуватися закон, який суперечить цьому кодексу (ст. ст. 7, 9 КПКУкраїни).
Відповідно до ст. 271 КПК України, контрольза вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підставвважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин та проводиться у тому числі у форміоперативної закупки. Якщо при проведенні контролю за вчиненням злочину виникаєнеобхідність тимчасового обмеження конституційних прав особи, воно маєздійснюватися в межах, які допускаються Конституцією України, на підставірішення слідчого судді згідно з вимогами цього Кодексу.
ВАЖЛИВО: Згідно з ч. 4 ст. 246 КПК України виключно прокурор має право прийнятирішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль завчиненням злочину.
Таке рішення відповідно до вимог ст. 251 КПК України приймається у форміпостанови. Однимз обов'язкових реквізитів постанови про проведення негласної слідчої(розшукової) дії є найменування кримінального провадження та його реєстраційнийномер, як це передбачено п. 1 ч. 1 ст. 251 КПК України.
Водночас ч. 6 ст. 246 КПК України визначено, що проводити негласні слідчі(розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідуваннязлочину, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи органіввнутрішніх справ.
(!!!) Тобто, оперативна закупка наркотичних засобів може проводитись лише уразі внесення відомостей про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань,за постановою прокурора, уповноваженою на те особою слідчим або оперативнимпрацівником лише при наявності відповідного доручення на це слідчого.
Виходячи з вимог ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо вінотриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не можебути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не можепосилатись суд при ухваленні судового рішення.
Стосовно можливої провокації злочину дуже влучно висловився ЄСПЛ. Так,згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Банніков проти Російської Федерації» від04 листопада 2010 року, «Веселовта інші проти Російської Федерації» від02 жовтня 2010 року, застосування особливих методів ведення слідства - зокрема,агентурних методів - саме по собі не може порушувати право особи насправедливий суд.
ВАЖЛИВО: Ризик провокації з боку працівників правоохоронних органів, викликанийвказаними методами, означає, що їх використання повинно бути суворорегламентованим. Длязастосування цих методів у правоохоронних органів мають бути докази напідтвердження аргументу схильності особи до вчинення злочину.
Для визначення провокації злочину Європейський суд установив, зокрема, такікритерії, як: 1) вагомість причин проведення оперативної закупівлі; 2)наявність у правоохоронних органів об'єктивних даних про те, що особа булавтягнута у злочинну діяльність і що ймовірність вчинення нею злочину буласуттєвою; 3) чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їхбоку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи уконтактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи,наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; 4) чи був би скоєнийзлочин без втручання правоохоронних органів.
ВАЖЛИВО: Разом з тим, як констатував Верховний суд України, існує і зворотна точказору, яка викладена в УхваліВССУ від 23.06.2016 р. по справі № 671/463/15-к (ЄДРСРУ № 58559824).
Однак, посилаючись на ч.4 ст. 447 КПК, як підставу наявності процесуальноїзаборони перегляду таких рішень поза межами річного строку з дня їхпостановлення (постанови від 18 жовтня 2012 року в справі № 5-18кс 12, від 18жовтня 2012 року в справі 5-23кс 12, від 1 листопада 2012 року в справі 5-20кс12, від 29 листопада 2012 року в справі 5-24кс 12, від 16 травня 2013 року всправі 5-16кс 13, від 6 червня 2013 року в справі 5-19кс 13, від 1 жовтня 2015року в справі 5-151кс 15 та від 3 листопада 2016 року в справі 5-68кс (15) 16),Верховний суд України не вирішив питання по суті…
Отже, висновок Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних такримінальних справ від 20.05.2016 р. у справі № 553/1018/15-к (ЄДРСРУ № 57786990) щодовизнання недопустимими доказів, отриманих під час проведення оперативнихзакупок зводиться до наступного: оперативна закупка наркотичнихзасобів може проводитись лише у разі внесення відомостей про злочин до ЄРДР, запостановою прокурора, слідчим чи оперативним працівником лише при наявностівідповідного доручення на це слідчого.