Презумпція спільної часткової власності

Верховний суд України дослідив питання щодо виділу часток(поділу) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, а такожкомпенсації її вартості. 

Спільна власність вважається частковою, якщо договором абозаконом не встановлена спільна сумісна власність на майно (частина четвертастатті 355 ЦК), тобто діє презумпція спільної часткової власності. Часткиу праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше невстановлено за домовленістю співвласників або законом. Отже, якщо розмір частоку такій власності не було визначено і учасники спільної власності при придбаннімайна не виходили з рівності їх часток, розмір частки кожного з них визначаєтьсяз урахуванням вкладу кожного із співвласників у придбання (виготовлення,спорудження) майна (п. 17 Постанови Пленуму ВССУ від 07.02.2014 р. № 5 «Просудову практику в справах про захист права власності та інших речових прав»).

16.11.2016 р. Верховний суд України розглядаючи справу №6-1443цс16 зробив відповідний правовий висновок стосовно спільноїчасткової власності.

Так, поняття спільної часткової власності визначено в частиніпершій статті 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначеннямчасток кожного з них у праві власності.

Отже, право спільної часткової власності – це право двох абобільше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належнимїм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

ВАЖЛИВО: Кожен учасник спільної часткової власності володіє нечасткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому.Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи удробовому вираженні.

Згідно зі статтею 364 ЦК України співвласник має право на виділу натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускаєтьсязгідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу),співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласниківгрошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

ВАЖЛИВО: Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Право на частку у праві спільної частковоївласності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня їїотримання.

Відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільнійчастковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками задомовленістю між ними.

У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільноїчасткової власності на нього припиняється.

 Виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦКУкраїни Верховний суд України дійшов висновку, що виділ часток (поділ)нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщокожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідаєрозміру часток співвласників у праві власності.

Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням відрозміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставинтакий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженнямгрошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

ВАЖЛИВО: Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомогомайна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядоккористування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливістьвиділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні праващодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділмайна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частинунерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо цеможливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.

Якщо в результаті поділу (виділу)співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку,суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні прозміну часток у праві власності на це майно.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові ВерховногоСуду України від 03.04.2013 року по справі № 6-12цс13 (№ в ЄДРСРУ30604030).

P.s. Треба також враховувати, що що не підлягаютьподілу (виділу) об’єкти нерухомого майна, до складуяких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об’єктинерухомого майна (Постанова ВСУ від 04.12.2013 року по справі №6-130цс13 (№ в ЄДРСРУ 36171775) ; Постанова ВСУ від 30.09.2015 року по справі №6-286цс15 (№ в ЄДРСРУ 52437333).