Підсудність спору при оскарженні рішень державного виконавця

Верховний суд України висловився щодоправильності обрання відповідної юрисдикційної підсудності при оскарженнярішень, дій та/або бездіяльності державного виконавця під час виконаннясудового рішення або іншого виконавчого документу.

Примусовевиконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладаєтьсяна органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Провиконавче провадження" випадках - на приватних виконавців (ч. 1 ст. 1Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судовихрішень і рішень інших органів»).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» від02.06.2016 № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця тапосадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами досуду, який видав виконавчий документ, упорядку, передбаченому законом.

В свою чергу ч. 2 вказаної статі передбачає, що рішення дії чибездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої службищодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постановдержавного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватноговиконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження таштрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду впорядку, передбаченому законом.

Разом з цим, Верховнийсуд України розглядаючи справу №6-3077цс15 (№ в ЄДРСРУ 56309769) від 24 лютого 2016 року та № 6-931цс16 від16.11.2016 року чітковисловився з цього приводу.

Суд зазначив: «Частиноюпершою статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, щоучасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, якізалучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися доадміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією абобездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державноївиконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщозаконом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чибездіяльності таких осіб.

Інший порядок судового оскарження, у тому числі коло учасниківцього оскарження, визначено розділом VII «Судовий контроль за виконаннямсудових рішень» ЦПК України і статтею 1212 Господарського процесуальногокодексу України.

Відповідно до частиничетвертої статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чибездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені сторонами до суду,який видав виконавчий документ.

За приписами статті 383ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зіскаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державноговиконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби підчас виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їх права чи свободи.

Скарга на рішення, діїабо бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державноївиконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ (частинадруга статті 384 ЦПК України).

Справи за скаргами нарішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особидержавної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПКУкраїни з особливостями, встановленими статтею 386 цього Кодексу, за участюдержавного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби,рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються.

За результатами розглядускарги суд постановляє ухвалу (частина перша статті 387 ЦПК України).

Отже, якщо законом установлено інший порядок судового оскарженнярішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особидержавної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів утакій категорії справ.

Аналогічна правовапозиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015року в справі № 6-2187цс15 (№ в ЄДРСРУ 54398781).

Таким чином, у справі,яка переглядається, суди дійшли помилкового висновку про закриття провадження усправі з посиланням на пункт 1 частини першої статті 205 ЦПК України (справа непідлягає розгляду в порядку цивільного судочинства)».

Відповідно до п. 10Інструкції з організації примусового виконання рішень (Наказ Міністерстваюстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5) у разі реалізації стороноювиконавчого провадження права на оскарження дій державного виконавця та іншихпосадових осіб органів державної виконавчої служби через представника такеповноваження представника має бути обумовлено в довіреності.

P.s. Рішення, дії абобездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчогопровадження (крім боржника) до начальника відділу, якомубезпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії табездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державнийвиконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчоїслужби вищого рівня (ч. 3 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження»).