Предметом огляду є правова позиція Верховного суду України усправі за № 6-1981цс16 від 12 жовтня 2016 року, якою передбачено, щоустановивши, що проведення прилюдних торгів відбулося з порушенням норм ЗаконуУкраїни «Про виконавче провадження» та Тимчасового положення, суди неперевірили, чи вплинули ці порушення на результати торгів, чи порушенівнаслідок цього права і законні інтереси позивача , який оспорюєрезультати торгів, оскільки підставою для пред’явлення позову про визнанняприлюдних торгів недійсними є наявність не лише порушення норм закону під часпроведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, якаїх оспорює.
Прилюдні торги - це продажмайна, на яке звернуто стягнення і яке підлягає реалізації (УхвалаВерховного суду України від 27.08.2003 р.).
Прилюдні торги з реалізаціїарештованого нерухомого майна за заявкою державного виконавця організовує іпроводить спеціалізована організація, з якою органом державної виконавчоїслужби укладено відповідний договір ( п.1.2 Тимчасового положення «Про порядокпроведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна»затвердженого наказом Міністерства юстиції № 68/5 від 20 жовтня 1999 року – втратилочинність ),
Електронні торги – продаж майна запринципом аукціону засобами системи електронних торгів через Веб-сайт, за якимйого власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищуціну (ч. 9 п. 1 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказомМінюсту від 29.09.2016 № 2831/5).
Аналізуючи судову практикунеобхідно вказати на наступне.
- «сам по собіфакт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не можебути підставою для визнання таких недійсними . Вказана правовапозиція викладена в постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015року у справі № 6-1884 цс15 (Ухвала ВССУ від08.09.2016 року по справі № 215/7048/13-ц (№ в ЄДРСРУ 61235188);
- «сам по собіфакт недотримання вимог щодо строків опублікування оголошення про проведенняприлюдних торгів та його змісту, передбачених пунктами 3.5, 3.6 Тимчасовогоположення, що не вплинуло на результат торгів, не може бути підставою длявизнання таких торгів недійсними. Аналогічнийправовий висновок міститься й у постанові Верховного Суду України від 18листопада 2015 року та у постанові Вищого господарського суду України від 25червня 2014 року» (Постанова ВСУ від 06.07.2016 року по справі № 6-3174цс15 (№ вЄДРСРУ 58976459).
- «електронніторги можуть продовжуватися поза межами основного часу, а саме після 18:00:00 , і загальна тривалість додаткового часу проведення торгів не можеперевищувати шість годин; при цьому моментом відліку додаткового часу є моментзакінчення основного часу, а саме 18 год. 00 хв. 00 сек., який не можеперериватися додатковим часом» (Постанова ВСУ від 06.07.2016 року по справі № 6-3131цс15 (№ вЄДРСРУ 58902261).
- «Чи порушені права і законніінтереси позивача, внаслідок проведення торгів більш ніж через 6 місяцівз моменту підписання звіту про оцінку , який оспорює результати торгів, оскільки підставою дляпред'явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність нелише порушення норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушенняправ і законних інтересів особи, яка їх оспорює (Постанова ВСУвід 29.06.2016 року по справі № 6-370цс16 (№ в ЄДРСРУ 58736540).
ВИСНОВОК: Отже маємо наступне: за судовою логікою ані факт неналежногоповідомлення боржника про проведення прилюдних торгів, ані факт недотриманнявимог щодо строків опублікування оголошення про проведення прилюдних торгів тайого змісту, ані факт проведення прилюдних торгів поза межами основного часу,ані факт недійсності звіту про оцінку НЕ МОЖУТЬ БУТИ ПІДСТАВОЮ ДЛЯВИЗНАНЯ ПРИЛЮДНИХ ТОРГІВ НЕДІЙСНИМИ без доведеностіпорушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, тобто позивача.
Тобто всевищевказане, лише може бути «правовою підставою» для визнання торгівнедійсними, але виключно в сукупності та доведеності в судовому процесіпорушення прав позивача.
Вказанеузгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду Україниу справі № 6-143цс14 (Ухвала ВССУ від 07.09.2016 року по справі № 638/18757/13-ц (№ вЄДРСРУ 61197183).
В матеріалі «Прилюдні торги: наслідки недійсності звіту про оціночнувартість майна» та «Прилюдні торги повинні відбуватися в межах дійсностізвіту про оцінку» булозазначено, що Верховний суд України правовими позиціями від 06.04.2016 р.та від 29.06.2016 р. підтвердив, що навіть повторніприлюдні торги повинні відбуватися в межахдійсності звіту про оціночну вартість майна . Недотриманняцих правил є підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, за умовипорушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
До цього висновку дійшов Верховний суд України упостановах від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16 (№ в ЄДРСРУ 57102473)та від 29.06.2016 р. у справі № 6-547цс16 (№ в ЄДРСРУ 58736531).
Зокрема суд вказав на те, що згідноіз частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зіспособів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного знедодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою -третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв'язку зневідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільногозаконодавства.
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізаціїмайна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченніпереходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, допокупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбаченізаконодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їхпроведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносинкупівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.
Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу набіржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальніположення про купівлю-продаж, якщо інше не встановленозаконом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
ВАЖЛИВО: Таким чином, правова природа продажу майна з публічнихторгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правиламивизнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільногозаконодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого,що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури,порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим положенням про порядокпроведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна,затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року №68/5.
Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненнісвоїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», допризначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчогопровадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майнатощо (статті 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону) підлягають оскарженню впорядку, передбаченому цим Законом (зокрема частиною сьомою статті 24, частиноючетвертою статті 26, частиною третьою статті 32, частиною третьою статті 36,частиною другою статті 57, статтями 55, 85).
Вказана вище правова позиція викладена у постановіВерховного Суду України від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12 (№ вЄДРСРУ 27226081).
ВАЖЛИВО: З огляду на зазначене вбачається, що у подібного родусудових спорах, необхідно використовувати наявні та/або допустимі докази закцентом саме на порушення прав та охоронювальних законом інтересах позивача.
Так, в сукупності ст. 638, 651, 652, 655, 656, 657 та 663Цивільного кодексу України, істотними умовами договору купівлі-продажу є умови про предмет договору, ціну та строки.
Таким чином Верховний суд України в своїх рішенняхзокрема від 29.06.2016 року по справі № 6-370цс16 дає суттєву підказкупозивачу, а саме: «Чи підвищилася вартість майна, яке реалізовувалося наспірних прилюдних торгах, з огляду на те, що торги були проведені більш ніжчерез 6 місяців з моменту підписання звіту про оцінку реалізованого майна?».
ВИСНОВОК: Отже, якщо була проведена оцінка, а потім уцінканерухомого майна або продаж останнього на прилюдних торгах на підставінечинного звіту про оцінку, то є всі підстави стверджувати, що самепозивач НЕДООТРИМАВ грошові кошти від реалізації нерухомості, оскільки вонибудуть перераховані кредитору у меншій сумі ніж він міг розраховувати і за нимзалишиться частина боргу, а отже порушені МАЙНОВІ права та інтереси боржника -позивача або кредитора – стягувача.
Стосовно спотворення та/або неповноти змісту оголошенняпро проведення прилюдних торгів щодо кількісних або якісних характеристик майна– позиція аналогічна: це не участь потенційних покупців, які могли створитиконкуренцію та запропонувати вищу ціну, а отже не доотримання грошей (позивачем– боржником або стягувачем) в достатній кількості від продажу об’єктунерухомості.