Режим здійснення валютних операцій натериторії України, загальні принципи валютного регулювання, повноваженнядержавних органів і функції банків та інших фінансових установ України врегулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин,порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютногозаконодавства визначає Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (звідповідними змінами та доповненнями).
Відповідно до ч. 1 статті 7 Декрету КабінетуМіністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютногорегулювання і валютного контролю» (далі – «Декрет») у розрахунках міжрезидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовуються якзасіб платежу іноземна валюта та грошова одиниця України - гривня. Такі розрахунки здійснюються лише черезуповноважені банки в порядку, установленому Національним банком України.
Використання іноземної валюти на територіїУкраїни як засобу платежу потребує індивідуальної ліцензії Національного банкуУкраїни згідно з підпунктом «г» пункту 4 статті 5 Декрету.
При цьому, пунктом 3 постанови правлінняНаціонального банку України від 28 травня 2012 року № 209 «Про врегулюванняпитань щодо використання гривні в розрахунках між резидентами і нерезидентами вмежах торговельного обороту» встановлено, що розрахунки в гривні міжрезидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту (розрахунки заекспорт/імпорт товарів) здійснюються через уповноважені банки безіндивідуальних ліцензій Національного банку України з урахуванням вимогПоложення про відкриття та функціонування в уповноважених банках Українирахунків банків-кореспондентів в іноземній валюті та в гривнях, затвердженогопостановою Правління Національного банку України від 26 березня 1998 року № 118,постанови Правління Національного банку України від 30 грудня 2003 року № 597«Про переказування коштів у національній та іноземній валюті на користьнерезидентів за деякими операціями» та Інструкції про порядок відкриття,використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах,затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада2003 року № 492.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16квітня 1991 № 959 «Про зовнішньоекономічну діяльність» під товаром слідрозуміти будь-яку продукцію, послуги, роботи, права інтелектуальної власностіта інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).
Висновкомзазначеного є наступне:
1) розрахунки в гривні та в іноземнійвалюті між резидентами і нерезидентами за експорт/імпорт робіт, послугздійснюються лише через уповноважені банки;
2) використання іноземної валюти натериторії України як засобу платежу потребує індивідуальної ліцензіїНаціонального банку України;
3) розрахунки в гривні міжрезидентами і нерезидентами за експорт/імпорт робіт, послуг здійснюються безіндивідуальних ліцензій Національного банку України.
Згідно з абзацом 6 пункту 2 статті 16 Декрету дорезидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання івалютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансовісанкції), зокрема: за порушення резидентами порядку розрахунків, установленогостаттею 7 цього Декрету, - штраф у розмірі, еквівалентному сумі валютнихцінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту Україниза обмінним курсом Національного банку України на день здійснення такихрозрахунків; за несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітностіпро валютні операції - штраф у сумі, що встановлюється Національним банкомУкраїни; за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностейта іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, щовстановлюється Національним банком України.
Разом з цим, абзацом 9 пункту 2 статті 16Декрету встановлено, що санкції, передбачені цим пунктом,застосовуються Національним банком України та за його визначенням -підпорядкованими йому установами, а як відомо, органи фіскальноїслужби не входять до підпорядкованої орбіти НБУ…
…але відповідно до п. 3 Указу ПрезидентаУкраїни "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик віноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушеннявалютного законодавства" від 27.06.1999 р. № 734/99 санкції, передбаченістаттею 2 цього Указу та пунктом 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів Українивід 19 лютого 1993 року N 15 "Про систему валютного регулювання івалютного контролю", застосовуються Національним банком України до банківта інших фінансово-кредитних установ, органами державної податкової служби - доінших резидентів і нерезидентів України. Оскарження рішень прозастосування фінансових санкцій здійснюється в судовому порядку.
В свою чергу п. 7 та п. 8 цього Указупередбачають, що Президент покладає на Кабінет Міністрів України обов’язок щодонадання офіційних роз'яснень цього Указу, який набирає чинності в порядку,передбаченому пунктом 4 розділу XV "Перехідні положення" КонституціїУкраїни.
Пунктом 4 розділу XV "Перехідніположення" Конституції України передбачено, що Президент України протягом трьох років післянабуття чинності Конституцією України має право видавати схвалені Кабінетом Міністрів України і скріплені підписом Прем'єр-міністраУкраїни укази з економічних питань, не врегульованих законами, з одночасним поданням відповідногозаконопроекту до Верховної Ради України в порядку, встановленомустаттею 93 цієї Конституції.
Такий указ Президента України вступає в дію,якщо протягом тридцяти календарних днів з дня подання законопроекту (завинятком днів міжсесійного періоду) Верховна Рада України не прийме закон абоне відхилить поданий законопроект більшістю від її конституційного складу, ідіє до набрання чинності законом, прийнятим Верховною Радою України з цихпитань.
Отже,маємо наступне:
- згідно Указу Президента України"Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик віноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушеннявалютного законодавства" від 27.06.1999 р. № 734/99 – податкова може (!!!???) накладатиштрафні санкції на суб’єктів господарювання за порушення валютного законодавства;
- Указ Президента від 27.06.1999 р.№ 734/99 виданий в межах трирічного терміну встановлених пунктом 4 розділу XV"Перехідні положення" Конституції України, але не схвалений Кабінетом МіністрівУкраїни і не містить підпису Прем'єр-міністра України;
- Указ Президента від 27.06.1999 р.№ 734/99 опубліковано в Урядовому кур'єрі ( 1999, 07, 01.07.99 N 120-121) та вОфіційному віснику України (1999, N 27 (23.07.99), ст. 1310), однак навиконання ч. 2 п. 4 розділу XV "Перехідні положення" КонституціїУкраїни, зокрема до Верховної ради України не подано відповідний законопроект,а отже згідно Конституції України, нормиякою мають пряму дію, - Указ Президента від 27.06.1999 р. № 734/99 –не чинний, однак станом на сьогодення Конституційним судом України йоготаким не визнано.
Таким чином, український ПРАВОВИЙ ДУАЛІЗМ та СУДОВАНЕВИЗНАЧЕНІСТЬ використовуються контролюючими (фіскальними) органами, як спосібтиску на бізнес, шляхом винесення необґрунтованих податкових повідомлень – рішень.
Однак найвищі судові ланки правової системиУкраїни, зокрема Вищий адміністративний суд, розуміючи абсурдність вищевказаноїситуації, керуючись нормами Основного Закону нашої Держави, не завжди йде наповоду правового нігілізму контролюючих органів, а й іноді приймають рішення накористь Людини…
ВИСНОВОК: З огляду на викладене, відповідно до положень Кабінету МіністрівУкраїни «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», органи державної податкової (фіскальної)служби не наділено повноваженнями застосовувати до резидентів і нерезидентівУкраїни санкції, передбачені пунктом 2 статті 16 Декрету, відповіднісанкції застосовуються Національним банком України(позиція Вищого адміністративного суду України викладена у постановівід 13 липня 2016 року по справі К/800/23435/13) .