Позиція захисту: Вищий адміністративний суду України розглядаючисправу № 820/337/14постановою від 07.07.2016 року в черговий раз підтвердив, що проведеннязустрічної звірки податковим органом може розглядатися як юридичний факт, якийвпливає на законні інтереси платника податків виключно у випадку коли дані, отримані за результатамипроведення зустрічних звірок, можуть бути використані контролюючим органом якінформація про можливі порушення платником податків вимог податковогозаконодавства…в інших випадках позовні вимоги, спрямовані на оскарження дійпосадових осіб контролюючого органу щодо здійснення заходів з метою проведеннязустрічних звірок, які оформлені актом про неможливість проведення зустрічноїзвірки задоволенню не підлягають.
Так, суд вказав, щовідповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отриманняподаткової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звіркиданих суб'єктів господарювання щодо платника податків.
Зустрічною звіркоювважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документівсуб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метоюдокументального підтвердження господарських відносин з платником податків тазборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій тарозрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повнотивідображення в обліку платника податків.
Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному КабінетомМіністрів України. Відповідний порядок затверджений постановою КабінетуМіністрів України від 27.12.2010 № 1232.
За результатамизустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання удесятиденний термін.
Поряд з цим, наказомДержавної податкової адміністрації України від 22.04.2011 р.№ 236 було затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведенняорганами державної податкової служби зустрічних звірок.
Пунктом 4.4 названихМетодичних рекомендацій визначено, що в разі встановлення фактів, що не даютьзмогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку іззняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або йогопосадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальнийпідрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведеннязустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстраціїдовідок про результати проведення зустрічної звірки (актів пронеможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки дляпідписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічноїзвірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.
Форма акту пронеможливість проведення зустрічної звірки затверджена Додатком № 3 до згаданихМетодичних рекомендацій. Відповідна форма, серед іншого, передбачає внесення доакту про неможливість окремих відомостей, що стосуються суб'єкта проведеннязвірки.
При цьому, слідзауважити, що п. 15 Додатку №3 Методичних рекомендацій передбачає зазначеннявстановлених даних про проведений аналіз наявної в органі ДПС інформації та їїдокументального підтвердження, з приміткою, що у разі наявності зазначається йінша інформація (в т. ч. отримана від підрозділів податкової міліції), що маєвідношення до питань запиту і може бути використана органом-ініціатором приперевірці. Одночасно надаються належним чином завірені копії таких документів,що не підтверджують дані платника податків, наведені у запиті.
Зі змісту викладеного випливає, що дії з оформленнярезультатів зустрічної звірки актом про неможливість проведення зустрічноїзвірки не створюють будь-яких правових наслідків, а вчинення податковимиорганами дій по проведенню зустрічних звірок прямо передбачено у повноваженняхорганів державної податкової служби.
Тобто, дії попроведенню зустрічних звірок є частиною процесу реалізації податковим органомповноважень, наданих йому чинним законодавством. Проведення зустрічних звірок єлише процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотриманняплатником податкового законодавства у рамках податкового контролю.
Проведення зустрічноїзвірки може розглядатися як юридичний факт, який впливає на законні інтересиплатника податків виключно у випадку коли дані, отримані за результатамипроведення зустрічних звірок, можуть бути використані контролюючим органом якінформація про можливі порушення платником податків вимог податковогозаконодавства. Відповідна обставина, у свою чергу, згідно з пп. 78.1.1 пп. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України є підставою для призначення податковоїперевірки.
При розгляді даногоспору, судам слід виходити з того, що дії з проведення зустрічної звіркита зі складання акту за їх результатами, з відображенням в ньому відповідноїінформації, не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють дляплатника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припиненняйого прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, та враховуючи, щоподатковий орган має законодавчо визначене право на проведення таких звірок звідповідним їх оформленням, то дії контролюючого органу щодо проведеннязустрічної звірки, яка оформлена відповідним актом, не можуть вважатисьпротиправними.
З огляду навищезазначене, позовні вимоги, спрямовані на оскарження дій посадових осібконтролюючого органу щодо здійснення заходів з метою проведення зустрічнихзвірок, які оформлені актом про неможливість проведення зустрічної звіркизадоволенню не підлягають.
Крім того, у п. 61.1ст. 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - цесистема заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролюправильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, атакож дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведеннярозрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства,контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійсненнятакого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльностіконтролюючих органів (пп. 62.1.2 п. 62.2 ст. 62 Податкового кодексу України), атакож перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевіркищодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено наконтролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюютьвідповідну сферу правовідносин. (пп. 62.1.3 п. 62.2 ст. 62 Податкового кодексуУкраїни).
Відповідно до ст. 71Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльностіконтролюючих органів це комплекс заходів щодо збору, опрацювання тавикористання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючіоргани функцій.
Згідно з приписамипп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 Податкового кодексу України дляінформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органувикористовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків таподаткових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, іншихзвітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків велектронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників,пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань),первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрахбухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних зобчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операціїплатників податків.
У п. 74.1 ст. 74Податкового кодексу України зазначено, що податкова інформація, зібранавідповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися вінформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими(службовими) особами контролюючих органів.
Таким чином, способомздійснення податкового контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичнезабезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно доПодаткового кодексу України, може зберігатися та опрацьовуватися вінформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими(службовими) особами контролюючих органів, а висновки, викладені у акті, євідображенням дій податкових інспекторів та не відповідають критерію юридичноїзначимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у виглядівиникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-якихобов'язків, а, отже така довідка не порушує прав останнього.
Дії контролюючогооргану щодо внесення до Інтегрованої системи змін показників податковоїзвітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податковихзобов'язань на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки непороджують правових наслідків для платників податків та не порушують їхніправа, оскільки розміщена в ційсистемі інформація є службовою та використовується податковими органами дляобробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується длявиконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метоюздійснення податкового контролю.
Аналогічна правовапозиція викладена в постанові Верховного Суду України від 09.12.2014 у справі №21-511а14.
Висновком зазначеного є те, що Акт контролюючого(податкового) органу про неможливість проведення зустрічної звірки платникаподатку щодо документального підтвердження господарських відносин із платникамиподатків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку завідповідний період є лише службовою інформацією фіскального органу та непороджує юридичних наслідків для платника податку, але (!!!) до моментуприйняття відповідних податкових повідомлень - рішень за результатами такоїзвірки.