Верховний суд: спосіб виведення іпотечного майна із застави банку
До такогоправового висновку дійшов Верховний суд України у постанові від 30 березня 2016року по справі № 6-2684цс15.
Фабула справи:ФОПотримує кредит в Банку і в рамках забезпечення виконання зобов’язань, надаєостанньому квартиру в іпотеку.
Надалі, ФОП переходить в процедурубанкрутства (в рамках ліквідаційної процедури знімаються всі арешти та заборони),а заставна квартира реалізується і вже потім перепродається третім особам.
Наслідки: Таким чином, цілком легально,Банк втрачає заставне майно, а боржник (ФОП) звільнюється від іпотечних зобов’язань.
Правове обґрунтування ВСУ:
Згідно зістаттею 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна. Відповідно до статті28 Закону України від 2 жовтня 1992 року № 2654-ХІІ «Про заставу» заставаприпиняється в разі примусового продажу заставленого майна.
Згідно ізчастиною першою статті 4 Закону № 898-IV обтяження нерухомого майна іпотекоюпідлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.
Умови тапорядок відновлення платоспроможності суб’єкта підприємницької діяльності –боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури,повного або часткового задоволення вимог кредиторів установлює Закон №2343-XII.
Відчуженнямайна, переданого в іпотеку, під час проведення ліквідаційної процедуриздійснюється в порядку, визначеному цим Законом.
Згідно зістаттею 5 Закону № 2343-XII провадженняу справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальнимкодексом України, іншими законодавчими актами України.
З дняприйняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом івідкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майноборжника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майномтакого боржника(пункт 6 частини першої статті 23 Закону № 2343-XII (у редакції, яка булачинною на час виникнення спірних правовідносин).
При цьому згоди іпотекодержателя на відчуження предмета іпотеки задоговором, що укладається під час ліквідаційної процедури боржника, яказдійснюється в межах справи про банкрутство, положення Закону № 2343-XII не передбачають.
За таких обставин особа, до якої перейшлоправо власності на майно, що було предметом іпотеки, але реалізоване в межахліквідаційної процедури з припиненням обтяження, не набуває статусуіпотекодавця і на таке майно не може бути звернено стягнення з підстав,передбачених статтями 38, 39 Закону № 898-IV.
Окремуувагу необхідно звернути на те, що ВСУ вказує, що дії ліквідатора можуть бутиоскаржені, а отже єдиним правомірним засобом захисту інтересів Банку було б оскарженнядій ліквідатора (ліквідаційної комісії) щодо віднесення іпотечної квартири доліквідаційної маси і це питання підлягало вирішенню в порядку, визначеномуЗаконом № 2343-XII.
