КПК передбачає, що:
- обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей прообставини вчинення кримінального правопорушення,відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте урезультаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуванихосіб (ч. 1 ст. 234 КПК України);
- обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді (ч. 2 цієїстатті);
- обшук житла чи іншого володінняособи на підставі ухвали слідчого судді повинен відбуватися в час, колизавдається найменша шкода звичайним заняттям особи, яка ними володіє, якщотільки слідчий, прокурор не вважатиме, що виконання такої умови може суттєвозашкодити меті обшуку (ч. 2 ст. 236 КПК України);
Однак відповідно до ч. 1 ст. 235 КПК України, ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншоговолодіння особи надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи лише один раз.
Тобто, якщо слідчий та/або прокурор проводять обшук, наприклададміністративних будівель великого заводу, і не в змозі охопити їх увагою вдень проведення обшуку, то проникнення в інші дні та продовження обшуку, навітьв рамках дії ухвали (30 днів), буде вважатися не санкціонованим, а отженезаконним.
Враховуючи зазначене вище та відповідно до ч 1 ст. 87 КПК України докази, які будуть отримані внаслідокістотного порушення прав та свобод людини є недопустимими, а в подальшому згідно ч. 2 ст. 87 КПК України, суд зобов'язаний визнатиістотними порушеннями прав людини здійснення процесуальних дій, які потребуютьдозволу суду - без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.
Вказанетакож підтверджено і судовою практикою, зокрема Апеляційним судом м. Києва в своєму рішенні (http://reyestr.court.gov.ua/Review/41798446) ухвалив наступне:
«Я к зазначено вище, слідством проведено обшуки на територіїтовариства 12.09.2014р., 13.09.2014 р., 15.09.2014 р., 16.09.2014р., 17.09.2014 р., 18.09.2014 р. Вилучення речей та документів, про арешт якихставиться питання, проведено в дні, наступні після проведення першого обшуку.
Тобто вилучення речейпроведено під час обшуку, дозвіл на який не надавався слідчим суддею, а, отже,вказані речі не можуть мати у цьому кримінальному провадженні статус допустимихречових доказів та не підлягають арешту в порядку ст.ст. 167, 170 КПК України.
Тлумачення слідчого та прокурора положень КПК України такимчином, що неможливість завершитиобшук в один день дає підстави проникати до житла чи іншого володіння особинеобмежену кількість раз, суперечить принципу верховенства права,закріпленому в преамбулі Конвенції про захист прав людини та основоположнихсвобод, ст. 8 Конституції України та ст. 8 КПК України, відповідно до якого недопускається тлумачення закону, яке б несправедливо обмежувало права і свободилюдини та безпідставно розширювало повноваження органів державної влади».