Верховний Суд України звернув увагу на те, щоплатник податків, за умови його необізнаності, не може нести відповідальністьза недобросовісні дії свого контрагента, а тим більше перевіряти чи реальноюбула воля засновників даного підприємства на здійснення господарськоїдіяльності.
Вищенаведений висновок Європейський суд з правлюдини повторно підтвердив у рішенні від 18.03.2010 року по справі БізнесСепорт Сентре проти Болгарії.
Отже, Європейський суд з прав людини чіткоконстатує правило індивідуальної відповідальності платника податків.
Разом зтим існує стаття 98 Податкового кодексу України, якою передбачене наступне:
98.1. Під реорганізацією платника податків уцій статті розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку зтаких дій або їх поєднання:
98.1.1. для господарських товариств - змінаорганізаційно-правового статусу товариства, що тягне за собою зміну кодузгідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;
98.1.2. злиття платників податків, асаме передача майна платника податків до статутних фондів інших платниківподатків, унаслідок чого відбувається ліквідація платника податків, якийзливається з іншими;
98.1.3. поділ платника податків на декількаосіб, а саме поділ його майна між статутними фондами новоутворених юридичнихосіб та/або фізичними особами, внаслідок якого відбувається ліквідаціяюридичного статусу платника податків, який поділяється;
98.1.4. виділення з платника податків іншихплатників податків, а саме передача частини майна платника податків, щореорганізується, до статутних фондів інших платників податків, які створюютьсявласниками корпоративних прав платника податків, що реорганізується,та внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, щореорганізується.
98.1.5. реєстрацію фізичної особи як суб'єктагосподарювання без скасування її попередньої реєстрації як іншого суб'єктагосподарювання або з таким скасуванням.
98.2. У разі якщо власник платника податківабо уповноважений ним орган приймає рішення про реорганізацію такого платникаподатків або цілісний майновий комплекс державного чи комунального підприємствапередається в оренду чи концесію, грошові зобов'язання чи податковий боргпідлягає врегулюванню в такому порядку:
98.2.1. якщо реорганізація здійснюється шляхомзміни найменування, організаційно-правового статусу або місця реєстраціїплатника податків, після реорганізації він набуває усіх прав і обов'язків щодопогашення грошових зобов'язань чи податкового боргу, які виникли до йогореорганізації;
98.2.2. якщо реорганізація здійснюється шляхомоб'єднання двох або більше платників податків в одного платника податків зліквідацією платників податків, що об'єдналися, об'єднаний платник податківнабуває усіх прав і обов'язків щодо погашення грошових зобов'язань чиподаткового боргу всіх платників податків, що об'єдналися;
98.2.3. якщо реорганізація здійснюється шляхомподілу платника податків на дві або більше особи з ліквідацією такого платникаподатків, що розподіляється, усі платники податків, які виникнуть після такоїреорганізації, набувають усіх прав і обов'язків щодо погашення грошовихзобов'язань чи податкового боргу, які виникли до такої реорганізації;
98.2.4. у разі передачі в оренду чи концесіюцілісного майнового комплексу державного або комунального підприємства платникподатків - орендар чи концесіонер після прийняття цілісного майнового комплексудержавного або комунального підприємства в оренду чи концесію набуває усіх праві обов'язків щодо погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу, яківиникли у державного або комунального підприємства до передачі цілісногомайнового комплексу в оренду чи концесію.
Зазначені зобов'язання чи борг розподіляютьсяміж новоутвореними платниками податків пропорційно часткам балансової вартостімайна, отриманого ними у процесі реорганізації згідно з розподільним балансом.
У разі якщо одна чи більше новоутворених осібне є платниками податків, щодо яких виникли грошові зобов'язання або боргплатника податків, який був реорганізований, зазначені грошові зобов'язання чиподатковий борг повністю розподіляються між особами, що є платниками такихподатків, пропорційно часткам отриманого ними майна, без урахування майна,наданого особам, що не є платниками таких податків.
98.3. Реорганізаціяплатника податків шляхом виділення з його складу іншого платника податків абовнесення частини майна платника податків до статутного фонду іншого платникаподатків без ліквідації платника податків, який реорганізується, не тягне засобою розподілу грошових зобов'язань чи податкового боргу між таким платникомподатків та особами, утвореними у процесі його реорганізації, чи встановленняїх солідарної відповідальності за порушення податкового законодавства, крім випадків, коли за висновкамиконтролюючого органу така реорганізація може призвести до неналежного погашеннягрошових зобов'язань чи податкового боргу платником податків, якийреорганізується. Рішенняпро застосування солідарної або розподільної відповідальності за порушенняподаткового законодавства може бути прийняте контролюючим органом у разі, колимайно платника податків, що реорганізується, перебуває у податковій заставі намомент прийняття рішення про таку реорганізацію.
Отже,на мій погляд, це дуже дискусійне питання, на яке не можливо відповістиоднозначно.
Викладенаситуація підлягає поглибленого вивчення починаючи з аналізу або зміни складузасновників/учасників/виконавчих органів іншого товариства (ТОВ №2), товарно –матеріальних цінностей та процесу «реорганізації» ТОВ № 1 в «ТОВ № 2».