Мова підепро ПостановуВерховного суду України у справі № 6-2124цс15 від 10.02.2016 р., правовим висновком якої є:
- заправилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бутипред’явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюєтьсяабо не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, якийзасвідчує її право власності.
Оскількивідповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності – це певнийюридичний склад, з яким закон пов’язує виникнення в особи суб’єктивного прававласності на певні об’єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити,з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосібпозивач набув право власності на спірний об’єкт та чи підлягає це право захистув порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу.
Такимчином, кульмінацією цієї Постанови, на мій погляд, є наступне:
1. «За змістом пункту1.4 договорів купівлі-продажу майнових прав позивач отримав лише право на набуття права власності, а не самеправо власності на нерухоме майно».
2. « Позивачка зазначала,що вона повністю оплатила вартістьмайнових прав; будинок, складовою частиною якого є спірна квартира, введено в експлуатацію 16 вересня 2011року, вона зверталася до відповідача з вимогою про виконання умовдоговору, у тому числі підписання акта приймання-передачі, однак жодноївідповіді від відповідача не отримала».
Такимчином, Суд посилаючись на ст.331 ЦК України, якою визначенезагальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухомемайно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно післязавершення будівництва та прийняття його в експлуатацію, скасував рішенняпопередніх інстанцій і остаточно відмовив позивачу у задоволені його позовущодо визнання право власності на новобудову.
Отже, Верховний суд Українипостановив, що суди, приймаючи до уваги ст. 331 ЦК України, не мають правовизнавати за Інвестором право власності на новозбудоване майно.
Тобто, якщо ви інвестували кошти в новобудову, то власником квартири Ви будите лише з моменту державної реєстрації правна нерухоме майно і лише після завершення будівництва та прийняття його вексплуатацію, а до цього моменту …
P.s. Намою думку, і нажаль, в Україні не діє положення Закону України «Про інвестиційну діяльність», ч. 5. ст. 7 зокрема якого передбачає, що інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповіднодо законодавчих актів України.
P.s.s. Інвестор запам’ятай: перед укладанням такого видуугод обовязково отримайтеінформацію про забудовника: про його засновників, контрагентів, податковихзобов’язань, розміру статутного фонду, наявність у нього відповідних ліцензій,участь його у подібних господарських операціях, не буде і зайвим перевіритийого по всім наявним базам в т.ч. і по «Єдиному державному реєстру судовихрішень», а найліпше довірити цю справу професіоналам, які зберуть для Вас«досьє» на забудовника та зроблятьвідповідний правовий висновок.