По –перше: Податкове повідомлення-рішення приймаєтьсязокрема за результатами перевіркиплатника податку, коли контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетноговідшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмірзадекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибутокабо від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованогоплатником податків відповідно до розділу V Податкового кодексу України (надалі– ПКУ) (ч.1 п. 58. 1 ст. 58 ПК України).
Необхідно пояснити, щоб передумовою проведеннядокументальної планової перевірки платника податку з питань дотримання податкового законодавстваУкраїни є наказ, який видає контролюючий орган за рішенням його керівника (п.77.4 ст. 77 ПК України).
Відступаючи від теми, необхідно вказати, щоплатники податку в більшості випадках приймають безумовну «капітуляцію» івважають, що не мають право оскаржити рішення (наказ) ДПС про проведенняперевірки платника податку, але як показала судова практика це зовсім не так.
Зокрема Верховний суд України у своїйПостанові від 27.01.2015 року у справі № 21-425а14 чітко визначив, щоневиконання контролюючим органом вимог пп. 78.1.1 ст. 78 ПК України, якеполягає у безпідставності видання наказу про перевірку платника податкуабо його видання з порушеннями, а також невручення наказу до початку перевірки,призводять до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідківостанньої.
Таким чином, виходячи з вищевикладеноговбачається, що платник податку маєправооскаржити наказ податковогооргану про проведення перевірки, навіть вже після її проведення, що в свою чергу і, як наслідок після йогоскасування, зводить на нівець результати такої перевірки.
Отже, оскарження наказу ДПС про проведенняперевірки платника податку є дієвим механізмом захисту інтересів останнього таможе використовуватися, як правовий важіль у спорі з контролюючим органом.
По –друге: Право адміністративного (досудового) оскарженнярегламентовано п. 55.1 ст. 55 ПК України. Даною статтею передбачено, правоконтролюючого органа вищого рівня, скасовувати рішення ДПС нижчого рівня, уразі невідповідності останніх вимогам діючого законодавства України.
Пунктом 56.1 статі 56 ПК України передбачено,що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені вадміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.2 статті 56 ПК України встановлено,що процедура адміністративного оскарження податкових рішень до вищестоящихподаткових органів вважається досудовим порядком вирішення спору.
Формою процесуального документу платникаподатку в процедурі адміністративногооскарження є «Скарга».
Перед подачею скарги до контролюючого органувищого рівня платник податків зобов’язаний повідомити контролюючий орган, якимвизначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарженняйого податкового повідомлення-рішення (п. 56.5 ст. 56 ПК України).
Без вищевказаного повідомлення контролюючого органа,яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, для платника податків можуть наступити ряднегативних наслідків: а) рішення (повідомлення – рішення) податкового органунабере законної сили; б) скарга не буде розглядатися контролюючим органомвищого рівня.
Таким чином повідомлення платником податку,органа ДПС, який прийняв рішення прооскарження його дій/бездіяльності є вкрай важливим, адже без виконання цьогопроцесуального обов’язку для платника податків виникають ряд негативнихнаслідків зазначених вище.
По –третє: Після повідомлення контролюючого органа, якимвизначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарженняйого рішень, дій або бездіяльності, скаргаплатника податку подається доконтролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належнимчином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами) протягом 10 календарних днів, щонастають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішенняабо іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується ( п. 56.3 ст. 56 ПКУкраїни).
Після отримання відповіді контролюючого органупро повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платникподатку керуючись п. 56.6 ст. 56 ПК України має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішенняпро результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищогорівня.
Наприклад,податкове повідомлення – рішення прийнято районним податковим органом, тоді процедураадміністративного оскарження йде таким чином: на протязі 10 днів скарга платникаподатків подається на адресу обласного контролюючого органу, а після відповідіна протязі 10 днів до Фіскальної служби України м. Київ.
Важливо: Під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведеннятого, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом або будь-яке іншерішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган, тобто в процедурі адміністративного оскарженняподаткового повідомлення рішення або будь – якого іншого рішення контролюючогооргану для платника податку діє так звана «презумпція правомірності», тобтоостанній вважається «невинуватим» доки його провина не буде належним чиномдоведена.
По – четверте: Строк розгляду скарги платника податку контролюючиморганом встановлений законодавчо і становить 20 календарних днів (п. 56.8. ст..56 ПК України), але вказаний вище строк може бути продовжений податковиморганом, до якого звернувся із скаргою платник податків, до 60 календарних днів(п. 56.9 ст. 56 ПК України).
Про продовження строку розгляду скаргиплатника податку, контролюючий орган зобов’язаний повідомити останньогописьмово, на протязі 20 днів з моменту прийняття такої скарги.
Важливо:Якщо вмотивоване рішення за скаргоюплатника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строкуабо протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника абоіншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністюзадоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днемзазначених строків.
Скарга вважається також повністю задоволеною на користьплатника податків, якщо рішення керівника (його заступника або іншої уповноваженоїпосадової особи) про продовження строків її розгляду не було надіслано платникуподатків до закінчення 20-денного строку.
По – п’яте: Відповідно до пункту 56.10. ст. 56 ПК України рішення центральногооргану виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державнуподаткову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, єостаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовомупорядку.
Відповідно до пункту 56.19 цієї ж статті, уразі, коли до подання позовної заяви проводилась процедура адміністративногооскарження, платник податків має право оскаржити в суді податковеповідомлення-рішення протягом місяця, що настає за днем закінчення процедуриадміністративного оскарження.
Це цілком узгоджується з приписами частини 4статті 99 КАС України про місячний термін звернення до суду, після використанняпередбаченої законом можливості досудового порядку вирішення спору.
Необхідно також відмітити, що в пункті 56.18статті 56 ПК України визначено, що у разі, коли платником податків до поданняпозовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, строкзвернення до суду продовжується на строк, що фактично пройшов з дати зверненняплатника податків із скаргою до контролюючого органу до дати отримання(включно) таким платником податків остаточного рішення контролюючого органу,прийнятого за результатами розгляду скарги.
Висновок: Процесуальний важіль платника податку - «Скарга», яка подана із дотриманням строків,визначених пунктом 56.3 статті 56 Податкового кодексу України і взагалі самапроцедура адміністративного оскарження рішень податкового органу має своїпозитивні риси, зокрема:
а) зупиняєвиконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковомуповідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги доконтролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження;
б)надає можливість побачити (усунути) прогалини, які можуть виникнути в майбутній процедурі судового оскарженняподаткового повідомлення – рішення (рішення) контролюючого органу;
в) надає надію платнику податків наскасування рішення податкового органу його вищестоящим структурним підрозділом.