Натиснув не на ту клавішу: за що можна отримати судовий штраф в соцмережах?
Соцмережі настільки щільно увійшли у наше щоденне життя, що створили нову онлайнову реальність. Онлайн ми спілкуємось, зустрічаємо нових і старих друзів, купуємо та продаємо, працюємо, а також дізнаємося новини. Водночас, нам здається, що правила і закони існують для нас тільки у «реальному», тобто оффлайновому світі. Чи так це насправді? Чи можна отримати справжній судовий штраф за допис в соцмережі та потрапити до суду?
Від коронавірусу до георгіївської стрічки: судові рішення за дописи на Фейсбуці
У червні цього року Горохівський районний суд Волинської області виніс постанову, якою визнав особу винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
У дописі містилася інформація про те, що світова коронавірусна пандемія є фейком, а запроваджений на загальнодержавному рівні карантин - незаконним. Особа, яка розмістила зазначене повідомлення, свою вину визнала частково та пояснила, що випадково натиснула не на ту клавішу, що призвело до поширення неправдивої інформації. Втім, суд визнав її винуватою, не пояснивши чому її доводи він відхилив і якими саме доказами вони спростовуються.
В іншій справі, постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області у червні 2020 року особу визнано винуватою у поширенні неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку, попри те, що в письмових поясненнях чоловік зазначив, що відео він випадково знайшов у соціальній мережі "Фейсбук" у спільноті "Долина Авто майдан" та перекинув його в іншу спільноту,
“Щоб користувачі даної спільноти знали, що це неправдива інформація. Ніякого наміру викликати паніку серед населення на території Долинського району з використанням соціальних ресурсів в мережі інтернету не мав”, - сказав користувач у суді.
Цікаво, що чому суд дійшов висновку, про те, що зазначений поширювач зробив репост саме з наміром викликати паніку та чим цей намір підтверджується, з рішення суду зрозуміти неможливо.
Крім того, у червні 2020 року Путивльський районний суд Сумської області ухвалив рішення у справі про публічне використання особою у своєму профілі «Facebook» зображення георгіївської стрічки, оприлюдненого 7-го травня цього року.
Судом визнано особу, яка поширила зображення, винною у порушенні ст. 173-3 КУпАП та накладено на неї штраф у розмірі 850 грн., стягнуто судовий збір у 420 грн. 40 коп. Аналогічне рішення той самий суд ухвалив стосовно особи, яка поширила зображення георгіївської стрічки на своїй Фейсбук-сторінці 9 травня 2020 року, застосувавши аналогічне покарання.
Що говорить законодавство та юристи?
Юристи ГО «Платформа прав людини» під час моніторингу порушення цифрових прав в Україні, проаналізували постанови судів про поширення неправдивих чуток, оприлюднених в Єдиному державному реєстрі судових рішень у червні 2020 року.
Було досліджено 38 судових справ, практично всі вони стосувались питань, пов’язаних із COVID-19 та поширення чуток в мережі. За це порушення передбачається накладення штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 255 гривень) або виправні роботи до одного місяця.
Юристи відмітили, що подібні судові позови часто є втручанням у право на свободу вираження онлайн і от чому:
- Нерідко суди не зазначають повний текст повідомлення, яке стало підставою для складання адміністративного протоколу. Із судового рішення неможливо зрозуміти яку інформацію аналізував суд і чи відповідає вона дійсності.
- Часто існують проблеми із доказовою базою на підтвердження умислу на сіяння паніки чи порушення громадського порядку.
Якщо ж говорити про розміщення онлайн георгіївської стрічки, то це порушення ст. 173-3 КУпАП. Відповідно до цієї статті публічне використання, демонстрація або носіння георгіївської (гвардійської) стрічки чи її зображення - тягнуть за собою накладення штрафу від 50 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією георгіївської (гвардійської) стрічки або предметів, що містять її зображення.
Як бачимо, українські суди реагують на порушення в соціальних мережах та активно штрафують порушників. Водночас, самі суди не можуть достатньою мірою обґрунтувати наявність умислу сіяти паніку серед населення, коли йдеться про розміщення інформації про пандемію. Важливо пам’ятати, що обвинувачення особи не повинно порушувати її права.