Пройшло 2 роки з моменту виходу в Юридичній газеті статті«Конституційне право людини на працю, яку вона вільно обирає». Її електроннийваріант в цьому блозі набрав 10 000 переглядів, що говорить про «наболіле» впитаннях працевлаштування випускників, які навчалися за кошти державногозамовлення, а потім змушені відпрацьовувати 3 роки за направленням в жахливихумовах праці.
В жодній країні Європи не має подібних відпрацювань, щосуперечать багатьом нормам міжнародного права, натомість вища освіта там є дійснобезкоштовною.
Після вищезгаданої статті мені пишуть щодня від 5 до 10листів майбутні або колишні випускники з одними й тими ж проблемами тапитаннями що робити. Географія та різноманітність вузів вражає. Це вся Україна.
Одне з найчастіших питань, це коли університет надсилаєлист-попередження про відшкодування до державного бюджету коштів за навчання (причому на рахунок вузу), а у разі неповернення коштів погрожує передати справу досуду.
Справа в тому, що метою діяльності університету є наданняосвітніх послуг, пов’язаних з одержанням вищої освіти різних рівнів, а такожсприяння у працевлаштуванні випускників.
Крім того, як вбачається із змісту п. 11 Порядкуформування та розміщення державних замовлень на поставку продукції длядержавних потреб і контролю за їх виконанням, затвердженого Постановою КабінетуМіністрів України 22 лютого 1996 року № 226, контроль за виконанням державногозамовлення покладається на державних замовників.
Вищий навчальний заклад не може виступати позивачем в суді, оскільки не є державним замовником, а євиконавцем державного замовлення, а отже не є належним позивачем по справі.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 10 постанови № 5Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування нормцивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі досудового розгляду» , якщо позовпред'явлений не всіма особами, яким належить таке право, суд не вправі залучатитаких осіб до участі у справі як співпозивачів, оскільки згідно з принципомдиспозитивності особа, якій належить право вимоги, розпоряджається своїмиправами на власний розсуд.
Так, наприклад 17.05.2013 року Глухівський міськрайоннийсуд Сумської, головуючий суддя Сапона О.В. у справі № 576/708/13-ц, відмовивГлухівському медичному училищу - комунальному закладу Сумської обласної радиМіністерства охорони здоров'я у задоволенні позову до ОСОБА_1 про відшкодуваннявартості навчання, оскільки Глухівське медичне училище не є Замовником.
Таким чином, йдучи до суду в якості Відповідача по данійкатегорії справ треба уважно перевірити повноваження по зверненню до судуПозивача.