На сьогодні принаймні95% автомобільних шляхів України перебувають у незадовільному стані. Насампередпричиною цьому є низка системних факторів: постійне недофінансування галузі,засилля перевантаженого автотранспорту, відсутність практики утримання доріг заумови відносно несприятливих кліматичних умов. Проте скільки ми втрачаємощороку через неякісне покриття, та у яку суму можна оцінити повне відновлення вітчизняноїдорожньої галузі? Давайте з’ясовувати ці питання.
Що Україна утримувала за роки незалежності, те йотримала
Вітчизнянатранспортна галузь тривалий час живе на старих запасах. Починаючи із 2000 року,коли більшість доріг вже зносились, зросла потреба в додатковому фінансуванні.При цьому ресурсів не вистачало, а показник грошового забезпечення галузі становив60-80% від необхідних об’ємів.
Коли ми говоримопро дороги, тут негативний ефект завжди акумулюється. Наприклад, якщо сьогоднітріщина на полотні складає 30 см2, через рік це буде повноцінна яма площеюдекілька квадратних метрів. Не важко здогадатись, якщо фінансування ділянки потраплялов дефіцитні 20-40% декілька років підряд, дуже скоро вона приходила у критичнийстан.
Внаслідок цього занаступні 5-10 років дорожнє полотно зносилося вже на 75-80%. Здавалось б, Євро-2012мало щось змінити. Проте до чемпіонату здебільшого ремонтувалися основнімагістралі та дороги у містах, які безпосередньо приймали футбольне змагання. Тождодаткове фінансування розподілилось нерівномірно і глобально не вплинуло наситуацію.
Про новебудівництво можна і не говорити. Окрім створення розв’язок та об’їзних дорігдеяких великих міст, серйозного грошового вливання у цей напрямок не відбувалось.
Інша справа -утримання доріг, на яке Укравтодор систематично витрачав мільярди гривень.Проте часто воно полягало лише у забезпеченні проїзду, налагодженні додатковихелементів, нанесенні розмітки та чистка шляхів у зимову пору. Для порівняння, вЄвропі утримання доріг включає куди більший спектр активностей, у тому числі роботиз підтримки якості полотна у зимову та, особливо, весняну пору. Бо дорожнєполотно найбільш вразливе саме у моменти переходу температури позначки у 0градусів.
Скільки коштує привести всі українські дороги впорядок
У тому разі, колими говоримо про дороги, неможливо дати оцінки монетарному вирішенню проблеми ізрозрахунку "тут і зараз". По-перше, із 164,1 тисяч кілометрів доріг зтвердим покриттям 150 тисяч потребують ремонту. По-друге, усереднена вартість капітального ремонту - 20 мільйонів гривень закілометр (що, до-речі, у декілька разів менше від європейського показника),тоді як вартість середнього ремонту – близько 10 мільйонів. Та якщо ми говоримо саме про дорогидержавного значення, то на їх відновлення необхідно витратити близько 500мільярдів гривень. Для порівняння, видаткова частина державного бюджету Українина 2017 рік становить 790 мільярдів гривень.
Навіть якщоуявити ситуацію миттєвого находження всієї суми, вирішення питання все однозайме не менше 5 років. Основними обмеженнями стануть кількість наявної технікита людських ресурсів, а також відносно короткий період року, що є сприятливимдля проведення ремонту.
Не важкопорахувати, що мінімальний рівень фінансування галузі, необхідний для її повногооновлення - це 100 мільярдів гривень щорічно на проміжку 5 років.
Суму требапомножити іще принаймні на півтора, якщо ми включаємо у розрахунки ремонт мостівта інших інженерних споруд. Таким чином, привести в порядок системуавтомобільних доріг України державного значення можна за 5 років та 150мільярдів гривень щорічно.
Утримання доріг та економічний ефект
Питання ремонту автошляхівне може йти без вирішення проблеми їх утримання. Із світового досвіду,ефективною можна вважати модель OPRC по утриманню доріг на основі кінцевихрезультатів. Відповідно до неї, виконавець отримує визначені суми та маєпідтримувати якість полотна на високому рівні. Для цього він закуповуєнеобхідну техніку, використовує передові технології та ноу-хау. На його боці граютьдовгий термін контракту (від 5 років), та можливості економити при застосуванніновітніх технологічних рішень.
Разом із введеннямиконтролю над максимально допустимим навантаженням на вісі для фур, поліпшенасистема утримання автошляхів забезпечить зростання терміну служби доріг від нинішніх3-5 років до європейських 12-15 років. Проте якісне утримання вже не будекоштувати нинішніх сум, а покажчик витрат зросте щонайменше у 5-7 разів.Звичайно, одночасно вся сфера перейду у максимально прозору площину, де увідповідальних фірм не буде підстава для жодних маніпуляцій. Та й навітьзростаючі суми зовсім не йдуть в порівнянні з альтернативним варіантом переведеннякапітального ремонту що три роки.
Інше важливепитання - економічна доцільність значних вкладень в інфраструктуру. Запідрахунками, самі лише втрати від розбитих доріг та неоптимальної логістикистановлять більше 5% ВВП щороку. Додайте до цього економічний ефект від капітальнихвкладень, таких як зростання зайнятості населення, пожвавлення діловоїактивності тощо. Недарма навіть Дональд Трамп планує вкладати трильйонівдоларів у, здавалось б, максимально просунуту інфраструктуру США. За оцінкамийого адміністрації, цей крок принесе Америці додаткових 20 мільйонів робочихмісць. У масштабі України, щорічні вливання по 150 мільярдів гривень змогли бзначно прискорити внутрішнє економічне зростання, а також зменшити потоки трудовоїміграції з нашої держави.
З одного боку, ремонтдоріг потребує інвестицій рівних 7% ВВП на протязі п'яти років. Проте майже аналогічнірозходи ми несемо через неякісні шляхи, коли вони приймають форму прихованихвтрат. Щонайменше у 3% додаткового економічного зростання я б оцінила опосередкованийекономічний ефект від створення нових робочих місць та пожвавленняпідприємницької активності в країні. У цьому контексті мова йде також проповернення Україні статусу провідного транзитера між Європою та Азією таможливостей для його монетизації.