З точки зору технологій, «бурхлива діяльність» щодо «мовних законів» зазвичай розвивається на тлі інших подій для фіксації уваги на емоціях, котрі здатні зачепити ледь не кожного громадянина у державі...але буває й іронія долі. 
 
/Закон Колісніченка-Ківалова/ фактично закріплював регіональні мови та виніс у публічну площину /мовну проблему/, котра скоріш означала /ідеологічне питання/;

Під час Революції гідності однією з відомих постатей було сказано, що /відтепер всі мають говорити українською/, що спричинило обурення й у без того «підігрітого» Сходу та вилилось надалі у масові виступи; 
 
Звісно що, /Феєричний Закон/ підлягав скасуванню, але іронією долі, соціальна напруга та масові виступи - зараз також актуальні, тому наразі технологам важливо пам’ятати. 
 
Хоча увімкнення емоційного поля й здатне вимкнути у людей критичне мислення, але циклічність історії та висновки з історії щодо виходу емоційної напруги у з-під контролю - все ж забувати не варто.