Поки весь цивілізований світ слідкує та обурюється «судилищем» над відомим російським опозиціонером, закликає нашого північного сусіда зупинити політичні переслідування та згадати про те, що таке «права людини», українські можновладці не нехтують часом та переймають найкращі репресивні практики, напрацьовані товаришем Берією.
-Показати силу, залякати, змусити замовкнути? Робимо, адже можемо.
-Взяти у заручники, незаконно утримувати, тиснути на родичів? Взагалі не проблема – наша влада безмежна.
За свою адвокатську діяльність, захищаючи, у тому числі одіозних осіб, я стикався з відвертими маніпуляціями з боку правоохоронних органів, тиском на таких клієнтів, залученням адмінресурсу з боку опонентів. Все це було, але ми знали, як подібні фактори тиску нівелювати (звісно, у рамках Закону). Більшою мірою нам вдавалося боротися та домагатися справедливості. Але той тиск, з яким ми стикнулися у справі Максима Микитася та начебто викрадення людини, для мене особисто став безпрецедентним явищем за всю професійну діяльність.
І тут питання не в особі підзахисного. Питання в роботі нової системи, під «колеса» якої може потрапити будь-хто «нєугодний». І нехай цей «нєугодний» буде безмежно правим, йому вкажуть на його місце.
Отже, пройдемося по останнім подіям у справі Микитася.
1. А чи знали ви, що в Україні правоохоронні органи можуть протизаконно утримувати людину в ув’язненні? Особисто я дізнався, що порушувати конституційні права людини – то нормально саме зі справи Максима Микитася. Його вже декілька днів протизаконно утримують в ІТТ.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.219 КПК України, досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, а тому всі інші дії в рамках справи повинні вчинятись виключно в межах цього строку. Усім фігурантам цього злочину (окрім М.Микитася) повідомлення про підозру було вручено 09.12.2020 року. Слідчі судді в цей же день обрали запобіжні заходи строком до 09.02.2021 року. Микитасю запобіжний захід обирали в новорічну ніч і суддя допустила помилку, коли ухвалила тримання під вартою до 27 лютого 2021 року. Ще раз підкреслюю: вона повинна була обрати в межах строку розслідування, а саме - до 9 лютого 2021 року. Таким чином, «законний» для Микитася строк тримання під вартою закінчився 9 лютого 2021 року і вже 3 дні він утримується незаконно.
Більш цього, одному з фігурантів справи (який дає свідчення, що вигідні прокурорам) 14 січня 2021 суд замінив тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, але також в межах розслідування – до 9 лютого 2021 року.
Звісно, ми подали заяву на виправлення помилки в ухвалі щодо обрання Максиму Микитасю запобіжного заходу і звернулись до Дарницького районного суду зі скаргою про негайне звільнення нашого підзахисного з-під варти. Судді мовчать.
Насправді в слідчого судді, який допустив помилку в ухвалі суду немає варіантів її не виправляти. А це означає визнати, що з 9 лютого 2021 року Микитась незаконно утримується в ізоляторі.
Ми можемо припускати, що, суди суб’єктивно поставляться до наших скарг та заяв і відмовлять з надуманих причин звільнити Микитася з-під варти. Чому так? Виходячи з тенденцій у цьому провадженні, команди «судити справедливо» судам дано не було. Тому численні аргументи сторони захисту, докази того, що злочин має ознаки фейку, «факапи» прокурорів не мають жодного значення.
Ми не здаємося – подали нові клопотання. ЗАСІДАННЯ ВІДБУДЕТЬСЯ 15.02 О 15.20 У ДАРНИЦЬКОМУ РАЙОННОМУ СУДІ КИЄВА.
2. «Слідство ведуть екстрасенси». Саме так я б коротко охарактеризував роботу правоохоронців, які ведуть досудове розслідування цього провадження.
Сторона захисту тільки но подала до суду якийсь черговий процесуальний документ, а прокурорам абсолютно дивовижним образом вже відомий його зміст.
Так, разом з клопотанням про звільнення Микитася з-під варти, ми подали заяву щодо виправлення описки – тої, про яку йдеться у попередньому пункті, а саме просили виправити дату, по яку М.Микитась має утримуватися в ізоляторі - з 27.02.2021 на 09.02.201.
Як правило, подібні заяви розглядаються досить швидко. Але звісно ж не у цьому випадку. Виявити, у чому затримка – не стало проблемою. Просто знову ж таки «дивовижним чином» прокурори вирішили подати клопотання як про продовження запобіжного заходу М.Микитасю, так і про подовження строку слідства . І це (!!!) за місяць до його закінчення. З досвіду скажу, що у «пересічних» кримінальних провадженнях «настільки заздалегідь» прокурори не піклуються про збільшення строків досудового розслідування.
Ну хіба не чарівники?
3. Класика: тиск на родичів.
Ви не повірите, але дружину Микитася викликають на допити - стряхнули пил з якоїсь старої справи. Слідчі на місцях говорять, що давно такого не було, коли до завідомо безперспективних справ ставляться з такою особливою увагою.
4. Кошмарити адвокатів – відтепер це нормальне явище. Звикайте.
Окрім того, що мене та іншого адвоката у цій справі викликають на допит начебто за розголошення мною та іншими захисниками даних досудового слідства під час прес-конференції в інформаційній агенції «Інтерфакс-Україна», днями я дізнався, що це провадження під особистим контролем в прокуратурі. Перешкоджання адвокатській діяльності? Ні не чули.
А знаєте хто зареєстрував проти мене справу? Прокурор, який вже четвертий день не ухвалює рішення про звільнення Микитася з-під варти.
Звісно, я хотів піти на допит, але слідчий «дав відбій». Говорить, що справу забрала прокуратура. Може вже й підозру готують:). У цій ситуації все може бути.
Що далі? Чи слід чекати на погрози особистого характеру? А може не слід з нами, правниками та іншими «нєугодними», панькатися і одразу перейдемо до стадії отруєнь, як це модно робити у нашого північного сусіда?
Перебільшую? Я б сказав саме так, якби зсередини не побачив все це.
P.S.
Це, якщо коротко про останні «повороти» у справі М. Микитася. Насправді там куди більше нюансів.
P.P.S.
«Хто керує бенкетом»? Ті, хто слідкують, розуміють, що стежинки ведуть в одну відому будівлю. Хто ні – нехай допоможе Google. Я б розповів, але не хочу отримати підозру у розголошенні державних таємниць.