Одеська трагедія: слідами винних

Страшна трагедія трапилась у ніч на 16 вересня цього року в Одесі, коли 3 дитини загинули в результаті пожежі в дитячому спортивно-оздоровчому таборі "Вікторія". Діти приїхали відпочивати і оздоровлюватись, а в результаті загинули від недбалості дорослих, які знехтувавши правилами безпеки, не виконали в повній мірі покладені обов’язки і допустили цю ситуацію.

Непросто оцінювати з професійної точки зору ситуацію зі сторони, коли на руках не має документально підтверджених тих чи інших фактів. Але при цьому, маючи інформацію, що міститься у ЗМІ, можна робити попередні висновки чи принаймні прогнозувати, хто ж все-таки має нести відповідальність за несправедливу загибель дітей.

По-перше, ні для кого не секрет, що в нашій країні все дуже забюракратизовано. І, на жаль, цей факт є першопричиною далеко не єдиної подібної трагедії. Перед тим, щоб щось зробити, побудувати, відкрити, необхідно обійти десятки інстанцій, де вам «вип`ють усю кров», перш ніж ви щось нарешті погодите. На практиці ж це купа витраченого часу і нервів, а по суті у більшості випадків – пережиток минулого, “правила”, які нічого по суті не встановлюють, нічого не гарантують, рух ради руху і не більше.

Коли всі за всіх відповідають, порядку не буває. І тому саме в цьому полягає найбільша складність – знайти та притягнути до відповідальності винних у смерті дітей у таборі «Вікторія».

Із ЗМІ відомо, що за результатами пожежі прокуратурою було відкрито провадження за ст. 270 КК України – порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, якщо воно спричинило виникнення пожежі та загибель людей, майнову шкоду в особливо великому розмірі або інші тяжкі наслідки. Про підозру оголошено директору закладу та обрано щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Крім цього, деякі ЗМІ повідомляють, що іншій особі, “відповідальній за пожежний стан” також оголошено про підозру і обрано запобіжний захід. При цьому, уточнюється, що такою “відповідальною особою“ є ... вихователь закладу. Та чи не дивним є те, що вихователька, яка, скоріш за все, має педагогічну освіту, а профілем її роботи було навчання дітей, є відповідальною за пожежну безпеку? І чи може особа без знань та навичок об’єктивно оцінювати стан пожежної безпеки? Звісно ні. Скоріш за все, це показна робота для того, щоб заспокоїти постраждалих та продемонструвати вже на ранніх стадіях результати роботи правоохоронців.

Ніхто не звернув уваги на відгуки в Інтернеті

Пропоную розпочати з найочевиднішого. Для надання відповіді на питання, хто може понести відповідальність за пожежу, необхідно розібратися у тому, що цей табір “Вікторія” з себе представляє?

Згідно з інформацією, яка є за посиланням http://www.krvo.od.ua/school/lic_victory/, “Вікторія” – це комунальний позашкільний навчальний заклад, що має назву «Одеський міський дитячий оздоровчо-спортивний комплекс «Вікторія». Тому, контроль за роботою закладу, скоріш за все, мало здійснювати регіональне управління міськосвіти.

За посиланням на сайті https://uahotels.info/hotel/detskiy-lager-viktoriya-odessa/responces/6/ можна знайти велику кількість відгуків (ще до трагічних подій) щодо діяльності закладу, харчування дітей та поведінки чи дій керівництва. І деякі з цих відгуків мали б стати підставами для перевірки роботи директора “Вікторії”. Чи проводились такі перевірки? Чи може міська рада дала керівництву “Вікторії” право на “вседозволеність”, ігноруючи явні сигнали зі сторони? На це питання також має дати відповідь слідство. Звісно, доки в паперовому вигляді скарги відсутні, перевірку на вряд чи хтось проводив, але зважаючи на кількість та характер публікацій “Вікторію” потрібно було перевіряти чи не щодня.

Мільйони на вітер

За інформацією ЗМІ, «Вікторію» відвідував Президент, як зразковий модернізований заклад відпочинку, в який вкладено десятки мільйонів гривень. Будь-яке будівництво потребує проекту, його погодження, підтвердження якості та кількості матеріалів. “Вікторія” не була виключенням. А тому, якщо буде встановлено, що матеріали, які використовувались в модернізації чи будівництві закладу були неякісними, чи їх вартість та кількість були завищеними, керівництво закладу може нести додаткову відповідальність за ст. 191 КК України – привласнення чи розтрата майна, що може бути особливо тяжким корупційним злочином, за який передбачена окрема відповідальність у вигляді позбавлення волі терміном від 8 до 12 років. До такої відповідальності можуть бути притягнені і керівники контрагентів «Вікторії», які у змові з керівництвом сприяли привласненню чи розтраті коштів.

Окреме ж питання до керівництва відповідних напрямів міськосвіти, якому підпорядковувалася “Вікторія” і яке повинно було контролювати діяльність табору та його керівництва. Адже неналежне виконання своїх посадових обов’язків щодо перевірки діяльності керівництва «Вікторії» може бути підставою для притягнення до кримінальної відповідальності керівника відповідного відділу освіти за ст. 367 КК України – службова недбалість (покарання – позбавлення волі до 5 років).

Тим більше директор табору “Вікторія” Петрос Саркісян повідомляв, що доводив до належних органів інформацію про проблеми у “Вікторії”, однак за відсутності коштів проблема не вирішувалась. Зокрема, на суді Саркісян повідомив, що нібито не міг виконати припис рятівників про усунення несправностей в пожежній сигналізації через те, що цим повинна була займатися вища інстанція. Управління ж міськосвіти не виділяло кошти на усунення негараздів з сигналізацією, оскільки дерев'яні корпуси (!!!) не були прийняті на баланс. Хто дав дозвіл на експлуатацію будівель, які навіть не були прийняті на баланс, і чому ніхто не реагував на їх експлуатацію, також має встановити слідство.

Отже тут виникає єдине питання, чому не закрили “Вікторію” і які приписи виносили регіональні структури МНС? Ми бачили, як пожежники під час тушіння пожежі просто не змогли знайти необхідної кількості води та швидко під’їхати до місця пожежі та пожежних гідрантів. Ці відоматеріали доступні в Інтернеті.

У цьому ж випадку постає вже питання до вогнеборців – чому так трапляється, що пожежні гідранти не мають необхідного тиску води, чому пожежні водойми знаходяться понаднормові відстані від пожежонебезпечних об’єктів, чому за наявності очевидних грубих порушень пожежної безпеки не було вжито заходів із закриття закладу, в якому вже був ризик для життя та здоров'я дітей?

Звісно, відповіді на всі ці питання буде встановлювати слідство, проводитимуться відповідні експертизи, встановлюватиметься коло обов’язків тих чи інших осіб. Але.. життя дітей не повернеш.

І тут важливо розуміти, що якщо ця трагедія, яка забрала життя трьох дівчат, не призведе до системних (не окремих точкових) висновків на рівні держави, вона не зможе стати останньою в історії нашої країни.